З 24 до 26 квітня в Будинку кіно тривав фестиваль KINOKO, перший і поки що єдиний в Україні, присвячений кінооператорському мистецтву. Заснований у квітні 2018-го року, він покликаний відкривати нові імена, бути творчою лабораторією з перевірки нових ідей та пошуку молодих талантів, а також платформою з огляду найцікавіших здобутків насамперед студентського кіно. Акцентуючи на молодих кінематографістах, KINOKO позиціонує себе і відкритим майданчиком для спілкування та обміну досвідом між професіоналами різних поколінь.

За рік існування фестиваль розширився: участь у конкурсі можуть брати і молоді кінооператори – недавні випускники державних та приватних навчальних закладів зі своїми першими роботами. Тож цього року програма складалася уже з двох частин – студентської та дебютів. До неї ввійшли не тільки кінопокази, а й професійний технічний форум, вузькоспрямовані майстер-класи та відкриті дискусії. Тому фестиваль тривав три дні. У вітальній промові на відкритті патріарх української операторської школи, майстер і педагог Сергій Опанасович Лисецький із належною йому прямотою і відвертістю заперечив чуте ним висловлювання «знімати легше, ніж говорити», висловив серйозне побоювання про можливості сучасних технологій, що вони є потужніші, аніж творчі зусилля. Відтак побажав майбутнім професіоналам творчого пошуку, аби технічна складова стала надійною підтримкою і декларований лозунг партнерів фестивалю «все заради творчості» реалізовувався повною мірою.

Цього року до журі увійшли Олександр Шигаєв і Валерій Анісімов – оператори Національної кіностудії ім. Ол. Довженка, члени міжнародної асоціації кінооператорів IMAGO; Данило Каптюх – продюсер Family Production, студії-виробника рекламних роликів; Артем Васильєв – кінооператор, володар нагороди Каннського МКФ за фільм «Подорожні»; Марина Врода – режисерка та сценаристка, чия стрічка «Крос» була удостоєна «Золотої пальмової гілки» 64-го Каннського МКФ; Сергій Крутько – кіно-теле- оператор, чия к/м стрічка «Дурочка» у 2010 році отримала приз за кращу операторську роботу на фестивалі «Golden Eye» в Грузії. Очолив журі Валентин Васянович – член Європейської та Української кіноакадемій, сценарист, режисер, оператор. Оцінювали роботи в п’ятьох номінаціях: фільм-етюд, експериментальний фільм, документальний к/м фільм, ігровий к/м фільм та к/м дебютний фільм.

Традиційно в холах Будинку кіно партнери фестивалю показали кінознімальну та освітлювальну техніку, з якою усі охочі могли ознайомитися, поспілкуватися з консультантами про технічні особливості.

Чималу аудиторію збирали майстер-класи, де наші провідні фахівці галузі знайомили з новітніми технологіями та технічними новаціями сучасного кінопроцесу. Одним з таких став пізнавальний майстер-клас від PATRIOT Rental «Робота оператора-постановника з DIT» зі спікерами Дмитром Самусем, Іваном Холоденком та Іваном Червонюком. Ішлося про сучасні можливості світло-кольорової обробки знімального і відзнятого зображення. Фахівці продемонстрували у режимі реального часу, які можливості роботи з корекції і удосконалення зображення навіть під час зйомок мають в арсеналі сучасні оператори. Також представили технічне устаткування, на якому можлива така корекція, і дали можливість побачити її якісні характеристики.

Інший характер мав майстер-клас Lightning recreation з переглядом студентських робіт, де спікерами виступили Ольга Буднікова і Богдан Вержбицький. Вони знайомили з навчальним процесом, з творчою лабораторією майстерні Б. Вержбицького. На прикладі двох конкретних завдань – перенесення на екран знаних творів образотворчого мистецтва та відтворення одного кадру з будь-якого відомого ігрового фільму – було проаналізовано проведену студентами роботу. Самі студенти представляли технічне і художнє вирішення кожного окремого кадру, ділилися досвідом. Зрештою, проявили себе вже сформованими фахівцями, які вміють підходити креативно до вирішення різних за складністю проблем, досконало володіють знімальною та освітлювальною технікою.

Майстер-клас з авторського права провів композитор Володимир Гронський. Цей майстер-клас зібрав менше зацікавлених (мабуть, тому, що паралельно проходив майстер-клас від М.І.К про комбінування різних типів освітлення на знімальному майданчику та клінінгу знімального обладнання), але мав бурхливу реакцію і активний відгук. Тут ішлося про захист авторських прав оператора як повноцінного учасника творчого процесу, про особливості сучасного законодавства і перспективи його зміни, про організації, які вирішують ці питання.

Відбулися також зустрічі з учасниками конкурсної програми, відомими українськими операторами, членами журі.

Тож учасники й гості фестивалю не тільки переглядали екранні роботи, а й знайомилися з новітнім ринком технічних послуг, професійним технічним обладнанням та устаткуванням до нього, активно спілкувались, вивчали досвід представників старших поколінь.

Конкурс і цього року порадував різноманіттям шкіл, творчими пошуками і експериментами. Найважливішою була небайдужість, з якою автори підходили до обраної теми, заглибленість і часом навіть зачарованість матеріалом. Небайдужою виявилася і глядацька аудиторія: зала надзвичайно тонко реагувала на нюанси робіт.

Яскравими, часом сміливими, а то й епатажними, виглядали роботи у номінаціях фільм-етюд та експериментальний фільм. Їхні сюжети годі передати, адже вони існують більше на чуттєвому рівні, аніж на сюжетному. Програми документальних та ігрових короткометражок показали певну нерівність конкурсних робіт.

Членам журі довелося серйозно попрацювати, адже тривалість конкурсу збільшилася. Серед нагород для найдостойніших: подарунковий сертифікат від компанії Canon Ukraine за пошук взаємовідносин між друзями (Святославу Гуцуляку за фільм «Невгамовні», Житомирський коледж культури і мистецтв ім. Івана Огієнка). Приз ім. Сурена Шахбазяна за кіноетюд отримала Ольга Оборіна («Дисперсія»), приз ім. Юрія Іллєнка за експериментальну роботу – Влад Дергунов («У кімнаті»), приз ім. Михайла Кауфмана за документальну роботу – Богдан Гайдаш («Генерація»), приз ім. Данила Демуцького за ігрову роботу – Пітер Дрезін («Десять заповідей. Дочки-матері»). Приз від PATRIOT Rental за операторську роботу в номінації короткометражий фільм-дебют здобув Євген Усанов («Місто самовбивць»). Головний приз фестивалю від цієї ж установи за операторську роботу в студентській номінації дістався Євгену Філатову («Мій модний жах»).

Серед відзначених: диплом журі в номінації «кіноетюд» за сміливе використання нестандартних композиційних вирішень та ракурсні зйомки дістали «Балетні туфельки» Марини Світличної; диплом у номінації «експериментальна робота» за намагання побачити у відблиску фактур подих всесвіту – «Космос» Насті Зуй; диплом у номінації «документальне кіно» за майстерне відтворення сільської екзистенції візуальними засобами – «Тяжіння» Дмитра Заглинського; у номінації «ігрове кіно» за яскраві композиційні та колористичні вирішення – «Втеки» Максима Сидоренка.

Президент фестивалю Богдан Вержбицький оцінив здобутки 2019 року: «Ми прагнули зробити крок уперед. По-перше, залучили до участі ще два навчальних заклади – Житомирський коледж культури і мистецтв ім. Івана Огієнка (він готує операторів другої ланки) та з приватної студії Ukrainian Film School. І головне: ми додали ще одну номінацію – «дебют». Дебютний фільм – це перший крок оператора, і йому треба десь показатися. Іноді це буває важко для молодого фахівця. Ми прийняли дебюти до тридцяти хвилин у конкурсну програму і показали ці роботи. По-друге, у нас є можливість роботи, відібрані фестивалем, показати на міжнародному форумі IMAGO. Ми, можна сказати, з ним паралельно народилися: він молодий і ми теж. Ми цього року представили там студентський к/м фільм «Слово» режисера Ігоря Висневського. Наступного плануємо подати дві роботи у номінаціях студентська робота і дебют. На фестивалі IMAGO можна показати студентський, дебютний, ігровий фільм, документальний, повнометражний і навіть серіал. Україна виробляє багато фільмів, і я вважаю, що їх ми маємо показувати. І третє, найважливіше: цього року ми залучили до співпраці структури, які працюють на фільмовиробництво (PATRIOT Rental), які стали нашими головними спонсорами, партнерами і надали можливість переможцям у еквіваленті призів у сумі 50 тис. грн і 25 тис. грн отримати апаратуру на свою майбутню операторську роботу. Я вважаю, що це корисно, бо тут уже сам оператор може обирати для себе кращий сценарій, кращого режисера, саму історію. Це надзвичайно важливий момент у долі оператора.

Треба подивитися, які будуть відгуки. Нині ми нарощуємо м’язи. Помилок було багато, та з цим досвідом ми тепер чітко розуміємо, хто в нас за яку ланку відповідатиме і як нам розвиватися надалі. Досі наша робота була побудована так, що ВНЗ самі готували свою програму й оргкомітет в неї не втручався, обмеження було тільки за загальним хронометражем. Тепер у нас уже 96 робіт. Це забагато. Надалі будемо відбирати, адже не всі фільми рівні.

Взагалі нам було важливо, щоб студенти, наприклад, які приїхали з Житомира, подивились цю програму, щоб і ми подивилися на роботи інших навчальних закладів».