Письменник Костянтин Георгійович Паустовський дуже поважав, цінував і сердечно любив Олександра Петровича Довженка, зустрічався з ним, спілкувався, листувався, захоплювався його різнобічними талантами, його особистістю і писав про це в тогочасній пресі. За життя Олександра Петровича, 1954 року, в газеті «Сельское хазяйство» було опубліковано широковідоме нині оповідання «Дніпровські кручі»; 1960 року, після смерті Довженка, в «Литературной газете» – чудове «Оповідання про народну медицину». Проте нарис «Олександр Довженко», написаний у трагічні дні передчасної смерті митця наприкінці 1956 року, побачив світ лише в п’ятому томі прижиттєвого зібрання творів письменника 1958 року: надто боліло серце за другом, і здавалися блідими будь-які слова для вшанування Великого Українця, письменника, сценариста, кінорежисера, чий фільм «Земля» ввійшов до дванадцяти найкращих кінострічок «усіх часів і народів».

1967 року, за рік до своєї смерті, К. Г. Паустовський опублікував у надзвичайно популярній та авторитетній серії біографій «ЖЗЛ» збірку «Близкие и далекие», де серед оповідань, повістей і нарисів про Ганса-Крістіана Андерсена, Михайла Лермонтова, Фрідріха Шиллера, Оскара Вайльда, Едварда Гріга, Івана Буніна та інших світових достойників були художні дослідження про двох видатних українців – повість «Тарас Шевченко» і нарис «Олександр Довженко»^[1]. Київський музей К. Г. Паустовського 2014 року до 200-річчя Т. Г. Шевченка вперше в Україні зробив переклад українською і видав повість «Тарас Шевченко», за що був відзначений Дипломом літературного конкурсу імені Костянтина Георгійовича Паустовського (м. Одеса). Дещо скороченою цю повість у нашому перекладі опублікував часопис «Всесвітня література в сучасній школі» (2018, № 3). Сьогодні пропонуємо нарис «Олександр Довженко» в перекладі українською, зробленому Київським музеєм К. Г. Паустовського до 125-річчя незабутнього Олександра Довженка.

Лист К. Паустовського до О. Довженка

від 27 листопада 1954 року, де йдеться про оповідання «Дніпровські кручі», написане під впливом «Доповідної записки» О.Довженка, з якою письменники України ознайомилися на з’їзді. Це оповідання – своєрідний дарунок письменника Паустовського кінорежисерові Довженку до ювілею – 60-річчя від дня народження.

«Дорогий Олександре Петровичу!

Надсилаю Вам газету з оповіданням, написаним під враженням Вашої чудової «доповідної записки». Не гнівайтеся, коли щось не так. Я поки що лежу (серце). Цими днями, мабуть, встану. Тоді, сподіваюсь, побачимося.

Тетяна Олексіївна Вам кланяється. Вітання Юлії Іполітівні.

Ваш К. Паустовський»^[2].

1. ↑Паустовский Константин. Собрание сочинений в 9 т., М.: Художественная литература, 1984. – Т. 8. – С. 376–378.
2. ↑Паустовский Константин. Собрание сочинений. - М.: Худож. литература, 1986. – Т. 9. – С. 302.