Лариса Брюховецька Перейти до переліку статей номеру 2020:#1
Віталій Зимовець, якого пам’ятаємо


Минув рік, відколи пішов від нас Віталій Зимовець. Світ, і насамперед світ кіно, збіднів. Це була людина, створена для професії кінооператора, яка зробила багато доброго, адже це його очима ми бачимо на екрані заборонену історію України. 9 листопада в Будинку кіно відбувся вечір пам’яті, організований його рідними – дружиною Тамарою та сином Романом. Вела захід акторка Лідія Чащина. Згадували колеги-режисери, кінооператори, а також його учні. Дві з половиною години промайнули як одна мить – інакше й не могло бути, тому що Віталій Андрійович залишив у душах людей, які з ним спілкувалися, дуже теплі спомини. Камертоном вечора став фільм, змонтований Вірою Шаєвич, де в контексті яскравих фрагментів його фільмів – «Сліпий дощ», «Бумбараш», «Пропала грамота», «Дорога на Січ», «Нескорений», «Залізна сотня», «Владика Андрей» – говорив тільки Віталій Андрійович. У заповненій Синій залі не було тих, хто цих фільмів не бачив, але фрагменти, об’єднані ім’ям оператора, сприймаються по-особливому. З інтересом сприймались робочі моменти – хтось зафіксував їх під час знімань «Залізної сотні», й Зимовця за камерою, на майданчику. Багато фотографій, поєднаних з його розповідями (а він був пречудовим оповідачем, не випадково його так любили студенти, не відчуваючи вікової різниці), дали цікавий портрет Майстра. Власне, фільм так і назвали.

Редактор кіностудії ім. Довженка Катерина Шандибіна згадала «Пропалу грамоту», де редактором була Лідія Чумакова. Я читала в архіві висновки, написані пані Лідією на різних етапах творення фільму (сценарій, робочий матеріал, готовий фільм), і тішилась, бо творчу роботу оцінювала розумна, фахова людина. В офіційних документах відчувалося захоплення стрічкою та її творцями, зокрема актором Іваном Миколайчуком і оператором Віталієм Зимовцем.

Під час традиційних спілчанських поїздок до Чернівців та Чорториї «На гостини до Івана» (автобусом годин десять) я, користуючись нагодою, розпитувала у Віталія Андрійовича про цю роботу. Полтавщину я сприймаю крізь призму цього фільму – і дякувати треба кінооператору. Справді, не можна не захоплюватись краєвидами Красногорівки: вже сама назва «красні гори» свідчить про надзвичайну красу. Але ж Гоголь свої «Вечори на хуторі» населяв чортами і відьмами. Кінематографісти роздумували, як показати зачароване місце, аби воно сприймалось як зачароване. Віталій Андрійович згадав, як, прогулюючись понад Пслом, побачив щось на зразок озерця і сказав режисерові Борису Івченку: «Тут будемо знімати». Художник Михайло Раковський організував воду, аби розширити плесо, поставив дві старі сухі верби – і вийшов чудовий епізод з козаком Василем, запорожцем Андрієм та Одаркою. Ця розповідь звучить у стрічці «Майстер». А скільки ще цікавих сюжетів не зафіксовано!

Поруч із Зимовцем так здорово відчувати себе ученицею, бо його розповіді цікаві й повчальні, зокрема про те, чому ціннішими є зйомки на плівці, порівняно з цифровими технологіями. Його аргументи викликали повагу і захоплення.

Сувій спогадів можна розгортати. У Чернівцях він строго запитав мене: чому це в журналі «Кіно-Театр» ви піддали сумніву, що ставив «Пропалу грамоту» не Борис Івченко. Я пояснила, що це думка людини, яка брала участь у зйомках і що ми друкуємо різні точки зору, додавши: якщо це помилка, спростуйте, а ми надрукуємо. На жаль, не написав. Тому що його пером була кінокамера, й він багато міг нею розповісти – про Україну, про свої почуття до неї. А його короткі коментарі завжди були влучні, наприклад, про фільм «Дорога на Січ»: «Це гарний фільм про гарних людей». Гадаю, що режисер Сергій Омельчук обрав Віталія Зимовця не випадково: слава «Пропалої грамоти» була заслужена.

Шкода, що він зарано пішов. Та слід по собі залишив, дай Боже кожному. Тому що любив людей, любив те мистецтво, якому присвятив себе до останку.


Корисні статті для Вас:
 
«Кінець прекрасної епохи»2019-11-11
 
Олександр Довженко і Київська кінофабрика2019-09-11
 
«Безсилий батіг реальності…»2019-07-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2020:#1

                        © copyright 2022