На шляху до пізнання візуального мислення

12 листопада в НаУКМА відбулася наукова конференція «Українська кінооператорська школа. Вибране», організована Центром кінематографічних студій НаУКМА. На ній з цікавими доповідями виступили старійшина українського кіно, кінооператор і педагог Сергій Лисецький; кінооператори, викладачі КНУКМ: Микола Гончаренко (завкафедрою операторського мистецтва) і Сергій Борденюк; викладачі КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого: доктор мистецтвознавства Вадим Скуратівський, кандидат мистецтвознавства, проректор Роман Росляк, кандидат мистецтвознавства Сергій Марченко, кандидат філософських наук Лариса Наумова, аспірантка Ася Шульгіна, Сергій Тримбач з Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського НАНУ, співробітники Центру кінематографічних студій НаУКМА: кандидат філософських наук Ольга Брюховецька, Анастасія Канівець, керівник Центру Лариса Брюховецька, а також студентка НаУКМА Юлія Луценко, співробітниця Центру Олександра Довженка Анна Онуфрієнко. Серед тем – «Українська операторська школа на початку ХХ ст.», «Основні тенденції розвитку української кінооператорської школи 1920-х», «Культурологічний феномен творчості Данила Демуцького – основоположника української кінооператорської школи. Новаторство візуального мислення та кіноживопису у фільмі “Два дні”», «Операторська робота Д. Демуцького як зразок творення екранного середовища дії», «Авангардні пошуки представників української операторської школи 1920-х років», «Косвенный подход к Довженко из агентуры имеет кинооператор “Тимофеев”», «Педагогічна спадщина кінооператора Олексія Калюжного», «Педагогічна діяльність кінооператора, професора Олексія Прокопенка», «Попит на українських кінооператорів і зарубіжні оцінки їхньої творчості», «Роботи кінооператорів в експозиції виставки “ВУФКУ. Lost&Found” у Музеї кіно», «Українське бароко і кінооператорська школа», «Чому в Україні розвинулася саме операторська школа?», «Освоєння кольору в українському кіно», « Внутрішнє бачення: робота камери у фільмі “Тіні забутих предків”», «Кінооператорське мистецтво: минуле і майбутнє». На основі цих доповідей ЦКС планує видати збірник наукових статей.

Міністр запропонував переглянути результати 11-го конкурсу

Під час пресконференції 12 вересня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив, що Держкіно вийшли за рамки своїх повноважень, коли затвердило переможців, фінансування яких сягає на 1,7 млрд грн. Він запропонував переглянути результати конкурсу. «Це втричі перевищує бюджет Держкіно. На наш погляд, Держкіно і рада вийшла за рамки своїх повноважень, тому що максимальна сума, якою вони могли оперувати, – це 500 млн гривень на рік. А друга частина проблеми в тому, що це кошти тільки на ігрове, дебютне кіно і копродукцію. Рада взагалі не передбачила держпідтримки на анімацію, документальне кіно та серіали». Українські кінематографісти у відкритому листі Президенту Володимирові Зеленському і міністру Бородянському просили не відміняти результати конкурсу. Лист підписали 151 представник кіногалузі та підтримали 7 громадських організацій. У ньому йдеться про те, що перегляд результатів 11-го конкурсу означатиме фінансові та репутаційні втрати не лише для компаній-виробників, а й для України у світі. Чимало переможців, за словами підписантів, уже почали виробництво фільмів, «інвестуючи як власні кошти, так і залучені ресурси за зобов’язаннями перед українськими й міжнародними партнерами». У листі також сказано: «Розгляд Радою з державної підтримки кінематографії фінансування проєктів на більшу суму, ніж виділено коштів на 2019 рік, не є порушенням ані законодавства України, ані міжнародних стандартів кіновиробництва. Це є логічним рішенням з огляду на світову практику, адже кіновиробництво – процес тривалий, і створення фільму, на відміну від серіальної та іншої телепродукції, не обмежується одним фінансовим роком».

Фільм «Додому» увійшов у лонг-лист кінопремії «Золотий глобус»

Український фільм кримськотатарського режисера Нарімана Алієва «Додому» ввійшов у цей перелік у категорії «Фільм іноземною мовою». Про це йдеться на сайті кінопремії. Загалом до списку ввійшли 93 стрічки з 65 країн світу. Номінантів мають оголосити 9 грудня. Церемонія нагородження відбудеться 6 січня 2020 року в Лос-Анжелесі. Світова прем’єра кінокартини відбулася 22 травня на

72-му Каннському МКФ. «Додому» виграв Гран-прі Одеського і Бухарестського кінофестивалів. В Україні стрічка вийшла в прокат 7 листопада. На початку жовтня цей фільм увійшов у лонг-лист кінопремії «Оскар» у категорії «Міжнародний повнометражний фільм».

«Атлантида» здобула приз на кінофестивалі в Японії

Фільм «Атлантида» Валентина Васяновича отримав спеціальний приз журі на МКФ в Токіо (Японія), який тривав із 28 жовтня до 5 листопада. На ньому показано 180 фільмів із різних країн світу. Дія стрічки відбувається в недалекому майбутньому, коли війна на сході України вже закінчилася. Територія Донбасу після військових дій більше не придатна для життя. В основі сюжету – історії військових і мирного населення, які тут мешкають. Валентин Васянович працював над стрічкою як автор сценарію, режисер, оператор та співпродюсер. Широкий прокат в Україні відбудеться не раніше наступної осені.

Тизер до фільму «Яків» показали на одному з телеканалів

Голодомор – болюча тема. Однак, аби якісно передати історію 1932–1933 років, українські творці кіно знімають такі фільми, як «Яків». Тизер до цієї історичної драми вже доступний для перегляду. Приголомшливе коротке відео опублікувала режисерка та сценаристка фільму Вікторія Трофименко 2 листопада на своєму ютуб-каналі. За сюжетом, в основу якого лягла реальна історія, події розгортаються під час Голодомору. Мешканець села Великий Хутір Яків Дробот вирішує створити колгосп, у чому багато односельців його не підтримують. Однак, попри це, йому вдається стати першим головою колгоспу «Незаможник» і завдяки цьому врятувати близько трьох тисяч людей.

Нагорода акторці

Українську акторку Світлану Барандич відзначили за майстерне виконання головної ролі в короткометражному фільмі «Анна» (режисер Декель Беренсон) в Ірландії на МКФ у місті Лімерик, який відбувся 22–28 жовтня 2019 року. Кінострічка розповідає про нелегку долю одинокої матері в невеликому промисловому місті. Жінка живе на охопленому війною сході України та мріє про краще життя для себе й дитини. Режисер порушив тему не тільки війни, а й нелегкого вибору життєвих цінностей, що відзначили експерти кінофестивалю.

У Музеї кіно Центру Олександра Довженка стартував кінолекторій

Цикл із чотирьох лекцій, присвячених Всеукраїнському фотокіноуправлінню (ВУФКУ) в контексті трендів світового кіно свого часу, прочитали дослідники кіно. Кінознавець Любомир Госейко (Франція) розповів про зв’язок українського та французького кіноавангарду та українські фільми у міжнародному прокаті 1920-х; професорка Центрально-Європейського університету Оксана Саркісова (Угорщина) розкрила теми тілесних політик та національних ієрархій у радянському кіно 1920-х, а композитор та дослідник Олексій Ретинський (Україна–Австрія) розповість про інноваційність звукових ефектів у фільмах Дзиґи Вертова. Після лекцій глядачі змогли переглянути тематичні стрічки 1920-х років, більшість із яких стали знаковими не лише для ВУФКУ, а й для світового кіно.

Олег Сенцов отримав відзнаку Польської кіноакадемії

Польська кіноакадемія відзначила українського режисера Олега Сенцова спеціальною нагородою – Орлом за «Відвагу і незламність». Її вручив голова Польської кіноакадемії Даріуш Яблонський, передає власний кореспондент Укрінформу. Виступаючи на церемонії, відома кінорежисерка Агнешка Голланд зазначила, що Сенцов може й надалі розрахувати на польську кіноспільноту. Посол України в Польщі Андрій Дещиця подякував кінематографістам цієї країни за підтримку, зауваживши, що без постійного нагадування про Олега Сенцова й інших українських політичних в’язнів визволити їх не вдалося б. Віце-маршалок Сейму Малгожата Кідава-Блонська зазначила, що період перебування Сенцова у в’язниці також був часом випробувань для багатьох поляків: наскільки вони готові бути солідарними з іншими. Сенцов подякував за нагороду, наголосивши, що свобода є найбільшою цінністю. І заради неї треба бути готовим заплатити все, що маєш.

Фільм «Захар Беркут» зібрав за перший вікенд понад 13 млн грн

Історичний екшен переглянули в кінотеатрах України майже 150 тисяч глядачів. Про це повідомляється на сторінці фільму у Facebook. «Захар Беркут» вийшов у прокат 10 жовтня 2019 року. Режисери – Ахтем Сеїтаблаєв, Джон Вінн, автори сценарію – Ярослав Войцешек, Річард Ронат, продюсери – Єгор Олесов (компанія Kinorob, Україна); Джефф Райс, Юрій Карновський, Раджа Коллінз (компанія Cinema Day, США). Зйомки відбувалися влітку 2018 року неподалік Синевирської Поляни на Закарпатті та під Києвом, де побудували головні декорації. У роботі над фільмом взяла участь велика міжнародна акторська команда з України, США, Казахстану, Великобританії та Монголії.

Підготувала Тетяна В’южаніна

«Коріолан» одержав чотири нагороди в Китаї

На VIII Міжнародній Театральній Премії Академії (Акт Авард), що проходила у м. Циндао, вистава «Коріолан» Національного театру ім. І. Франка була відзначена у чотирьох номінаціях: «Найкраща вистава» (режисер Дмитро Богомазов), «Найкраща головна роль» (актор Дмитро Рибалевський), «Найкраща роль другого плану» (актор Олексій Богданович), «Найкращий дебют» (актор Олександр Рудинський). Театр бере участь у цій Театральнії Премії вже втретє. У 2016 році він показував уривки з вистави «Ерік XIV», і акторки Тетяна Шляхова та Поліна Лазова отримали дві нагороди за «Найкращу роль другого плану». 2017 року актор Богдан Бенюк отримав Гран-Прі за «Найкращу головну роль» у виставі «Річард ІІІ».