1926 року Павло Чардинін на Одеській кінофабриці поставив двосерійни фільм «Тарас Шевченко» з Амвросієм Бучмою в головній ролі.

Амвросій Бучма:

«Це була одна з моїх ролей в німому кіно, в роки, коли я ще тільки опановував техніку гри перед об’єктивом кіноапарата. Для мене, українського актора, виконувати роль Шевченка було почесним і разом з тим дуже відповідальним і трудним завданням. Треба було дати яскравий і правдивий образ великого українського поета і полум’яного борця за щастя і волю народу». (Амвросій Бучма. З глибин душі).

1951 року на Київській кіностудії художніх фільмів вийшов фільм «Тарас Шевченко». Режисер Ігор Савченко, в головній ролі – Сергій Бондарчук.

Сергій Бондарчук:

«В моїй рідній Білозірці читали і співали Шевченка і старий, і молодий. В нашій хаті, як і в інших, висів у рушникові портрет Тараса. Його вірші увійшли в моє життя з найранішніми враженнями дитинства – із запахами степу, м’якими українськими вечорами. Пізніше, читаючи автобіографію поета, я дивувався. Здавалось, це розповідалось про нас, сільських хлопчаків. Адже це ми втікали до курганів, мріючи побачити за ними край світу. Пам’ятаю, як зрадів, коли мені, студентові ВДІКу, запропонували роль Тараса.

Перша зустріч з режисером Ігорем Андрійовичем Савченком... і перша гіркота. Вислухавши, як я читаю уривок зі щоденника Шевченка, Савченко похитав головою: «Так живописують погані читці на радіо».

Багато з оцінок Ігоря Андрійовича здавались тоді різкими, несподіваними. «Шевченко був Гамлетом, мислителем драматичної долі».

Потрібно було немало часу, щоб осмислити, відчути зсередини всю глибину цього твердження. (...)

Кожен знайдений факт, кожна невідома доти сторінка відкривали нову грань у творчості й біографії Шевченка. Поет, белетрист, музикант, актор, драматург, художник – можна тільки дивуватись різнобічності інтересів та обдаровань Шевченка. Ціла академія в одній людині! До його думки дослухались найталановитіші художники. Відомо, як дорожив його дружбою Карл Брюллов. Тонкий художній смак вчорашнього кріпака цінували актори й музиканти.

Переконаний, що є ролі, які творять актора. Робота над образом Тараса не просто епізод, частина моєї творчої біографії. Тут були закладені принципи, яким я вірний і досі». (Сергей Бондарчук. Желание чуда. М., 1981).

40 років тому вийшов фільму «Сон» (сценарій Дмитра Павличка, режисер Володимир Денисенко, оператор Михайло Чорний. В ролі Тараса Шевченка - Іван Миколайчук).

Іван Миколайчук:

«Для мене грати роль Шевченка, яким я захоплювався ще в школі, була і честь велика, і відповідальність. Це я добре розумів від самого початку. Коли під час зйомок входив в його образ, мене ні на секунду не полишала думка, що я гратиму раба, який мріє про жадану, вистраждану волю. І не лише для себе, а для всього нашого знедоленого й уярмленого народу». (З виступу на зустрічі з глядачами фільму «Сон» 4 березня 1965).

1998 року вийшов фільм «Душа з призначенням прекрасним», 8 серія з серіалу «Тарас Шевченко. Заповіт» Станіслава Клименка за сценарієм Івана Дзюби, Бориса Олійника, Павла Мовчана та Станіслава Клименка. В головній ролі – Тарас Денисенко. Через кілька років вийшов відеоваріант цього фільму під назвою «Поет і княжна».

Тараса Денисенко:

На жаль, в наш час ні українська культура, ні Шевченко як квінтесенція її нікому не потрібні. І якщо з’являється такий фільм, можливо, неоднозначний, зі своїми вадами, чеснотами, то він збурює, викликає дискусію. Більше того, може породити культурний поступ. Я всім кажу: Шевченко за життя врятував наш народ від духовної і національної загибелі. І сьогодні, коли бачимо симптоми духовної й національної загибелі (не економічної, яка нібито очевидніша), треба повертатися до нього. Якщо він один раз нас витяг, то, думаю, буде рятувати завжди». («Кіно-Театр», 1998, №3. С. 42).