Ірина Шатіло
Численні тексти, присвячені Джафару Панагі, подають його творчий доробок як кінематографічний подвиг, оду любові до кіно, любові активної, оскільки інакшої він не знає. Панагі перебуває під домашнім арештом з 2011 року – так стався акт стиснення політичних рамок видимими стінами кімнати, який розсік лінію тематичного становлення режисера на дві частини: до 2011-го і після нього, коли іранський суд заборонив йому працювати за камерою протягом двох наступних десятиліть (заборона, яку буде не раз обійдено). Фільм «Таксі», третій, знятий у таких скрутних умовах, отримав у лютому 2015 року головний приз Берлінського фестивалю – «Золотого ведмедя».
Ольга Брюховецька
Директор Берлінале Дітер Косслік охрестив 65-й випуск, що проходив з 5 по 15 лютого 2015 року, фестивалем «сильних жінок в екстремальних обставинах». І дійсно сильна жінка була найбільш повторюваним персонажем конкурсної програми, починаючи від фільму-відкриття фестивалю іспанської режисерки Ісабель Койшет «Ніхто не хоче ночі»: конвенційної костюмованої драми початку ХХ століття з Жульєтт Бінош у головній ролі, яка подає жіночу версію арктичної подорожі, закінчуючи диснеєвською «Попелюшкою» британського режисера Кеннета Брана, кітчева барвистість якої поставила ґламурну крапку фестивалю.
Шановний читачу!
Ми проводимо невелике опитування, що має на меті визначити преференції наших читачів. Ваші відповіді допоможуть нам зробити журнал “Кіно-Театр” ще цікавішим для Вас.
