Редакція Перейти до переліку статей номеру 2014:#5
Мистецька хроніка


«Брати» на Московському МКФ

Фільму Вікторії Трохименко «Брати. Остання сповідь» дістався приз російської критики та «Срібний Георгій» за краще виконання жіночої ролі (арт. Наталя Половинка) на 36-му Московському МКФ, що тривав 19–28 червня. Стрічка, знята в жанрі психологічної драми, брала участь в основному конкурсі фестивалю. Екранізація роману шведського письменника Торґні Ліндґрена «Джмелиний мед», дію якого перенесено в Карпати, розповідає про життя двох братів, які давно розсварилися і тепер відчайдушно змагаються за те, щоб пережити один одного. Від участі в цьогорічному Московському МКФ відмовилося понад 60 країн через анексію Росією Криму.

Сучасна українська п’єса на німецькій сцені

П’єсу «Деталізація» Дмитра Тернового, одного із засновників, продюсера і актора харківського Театру на Жуках, поставили в Баденському державному театрі (м. Карлсруе, Німеччина). Створена 2012 року, п’єса перемогла на східноєвропейському конкурсі «Говорити про кордони. Життя в епоху змін». Вона багато в чому передбачила революційні події 2013–2014. Основна дія в ній розгортається у квартирі, вікна якої виходять на Майдан, де відбувається повстання, і в тексті чимало аналогій із виниклими пізніше реаліями: барикадами, розібраною бруківкою, БТРами на вулицях, снайперами на дахах. У німецькому перекладі п’єса дістала назву Hohe Auflösung («Висока роздільна здатність»), поставила її Міна Салепур (Mina Salehpour), кілька місяців тому відзначена однією з вищих театральних премій Німеччини «Фауст». Вистава здобула позитивні відгуки німецької критики, що, на думку автора, пов’язано з актуальністю тексту, підвищеним інтересом до України.

Нагороди Одеського кінофестивалю

Ґран-прі, що його присуджують за результатами глядацького голосування, отримала трагікомедія «Мотивації нуль» ізраїльської режисерки Тальї Леві. Фільм розповідає про двох жінок, Зоар та Даффі, що проходять службу на віддаленій артилерійській базі. Кращим фільмом міжнародного конкурсу журі визнало стрічку грузинського режисера Левана Когуашвілі «Побачення наосліп». В українській програмі кращим фільмом став документальний «Присмерк» Валентина Васяновича. Приз за кращу режисуру отримав Дяо Інань за фільм «Чорне вугілля, тонкий лід» (ґран-прі Берлінського кінофестивалю). Приз за кращу акторську роль у міжнародній програмі дістався Анжеліці Літценбурґер за фільм «Дівчина вечірок» (режисери Марі Амашукелі, Клер Бюрґер, Самюель Тейс; нагорода за кращий кінодебют цього року в Каннах). В українському конкурсі нагороду за кращу акторську роботу поділили між собою Олексій Боклан («Поводир» Олеся Саніна) та Усхан Чакір («Люби мене» Марини Ер Горбач та Мехмета Багадир Ера). Кращим українським к/м фільмом став «Листопад» Марії Кондакової. Фестиваль цього року зменшив кількість урочистостей. Після 17 липня чимало показів розпочиналися хвилиною мовчання в пам’ять загиблих пасажирів малайзійського Боїнга.

Світла пам’ять Віталію Лінецькому

16 липня на 43-му році життя раптово помер Віталій Борисович Лінецький – актор театру і кіно, заслужений артист України, двічі лауреат професійної театральної премії «Київська пектораль»: у 1998 році – у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль Сеньйора Меїса в спектаклі «Трохи вина... або 70 обертів» за новелами Піранделло, в 2007 році – в номінації «Краща чоловіча роль першого плану» за роль Єгора Войницького у виставі «26 кімнат...» за п’єсою Чехова «Лісовик». Останні двадцять років він працював у Київському театрі драми і комедії на Лівому березі. Віталій Лінецький відомий своїми кіноролями в українських фільмах «Вічне повернення» Кіри Муратової, «Звичайна справа» Валентина Васяновича, «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» Михайла Іллєнка, «Delirium» Ігоря Подольчака, телесеріалі «Украдене щастя». Останньою його роботою стала роль у стрічці «Гніздо горлиці» Тараса Ткаченка, зйомки якої ще не завершено.


Корисні статті для Вас:
 
Віталій Лінецький: «Люблю і ненавиджу водночас»2004-02-11
 
«Поводир»: вигадані пригоди на тлі реальних смертей2004-02-11
 
Малага-2014: сімнадцята весна іспанського кіно2004-02-11
 

 

 

Перейти до переліку статей номеру 2014:#5

                        © copyright 2024