У квітні цього року виповнилося 110 років від дня народження видатного українського актора, режисера, педагога, народного артиста СРСР Мар’яна Крушельницького (1897-1963).

Творчість і окремі сторінки життя митця знайшли відображення у численних аудіовізуальних документах, що зберігаються у фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного – світлинах і кінодокументах. Вони стануть у пригоді біографам М. Крушельницького, дослідникам його творчої спадщини, а також цінителям незабутнього таланту цього актора і режисера.

Основна частина документів про М. Крушельницького пов’язана з його роботою в театрі. Першими інформаційними штрихами до портрету митця є нечисленні фотографії і кадри кінохроніки кінця 20-х – поч. 30-х років, коли він був актором театру “Березіль”: за роботою над п’єсою (Харків, 1927 р.); у складі групи під час відпочину в Криму (1927 р.); в ролі Малоштана у виставі “Диктатура” за однойменною п’єсою І. Микитенка (30-і рр.) тощо.

Найбільша група архівних документів репрезентує помітну сторінку творчої біографії - діяльність М. Крушельницького як художнього керівника і головного режисера Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка (1924 - 1953). На численних світлинах – створені актором образи Ватутіна у виставі “Генерал Ватутін” за п’єсою Л. Д. Дмитерко (1948); Єгора Буличова у спектаклі за п’єсою М. Горького “Єгор Буличов та інші” (40-і роки); Тев’є у виставі “Тев’є молочник” за однойменною п’єсою Шолом-Алейхема (1940); Галушки у виставі за п’єсою О.Корнійчука “В степах України” (1941); Аркаши у спектаклі за однойменною п’єсою О.Островського “Ліс” (1940); Артура у виставі “Овод” за однойменним романом Е.-Л. Войнич (30-40); дяка Гаврила у виставі О. Корнійчука “Богдан Хмельницький” (1947); Габу у виставі “Люди доброї волі” за п’єсою Г. Мдівані (1951). Окремі знімки зафіксували сцени з вистави "Ярослав Мудрий" І. Кочерги у постановці М. Крушельницького, відзначеної Державною премією СРСР.

Низка фотографій містить інформацію про перебування Крушельницького в складі творчого колективу шевченківців на гастролях у Миколаєві (1949), Києві (1944, 1947, 1948, 1950), Москві (1951). Очолюваний М. Крушельницьким, театр входив до п’ятірки найкращих театральних колективів колишнього СРСР. 1947 року театру присвоєно звання академічного. Тоді ж колектив було нагороджено орденом Леніна. Ця та інші події, пов’язані з діяльністю театрального колективу, відображено у документальній стрічці “Шевченківці” (1947, Укркінохроніка, режисер Л.Френкель).

Значна частина документів присвячена роботі митця в Київському державному академічному українському драматичному театрі ім. І.Франка: в сцені з комедії Б. Пушича “Доктор філософії” (1956); під час репетиції нової комедії О.Корнійчука “Над Дніпром” (1960). Так, у ролі Полудіна М.Крушельницький був задіяний у спектаклі “Персональна справа” за п’єсою А.Штейна (50-і), в образі Ліра - у трагедії У. Шекспіра “Король Лір” (1959).

У фондах архіву зберігається запис радіовистави “Над Дніпром” за п’єсою О. Корнійчука, режисером-постановником якої був М. Крушельницький. Архівні грамплатівки дозволяють почути голос майстра під час виконання ним уривків з поеми І.Котляревського “Енеїда” та вірша Т.Шевченка “Минають дні, минають ночі”.

Про багатогранний талант М. Крушельницького, виявлений ним у кіно, свідчать кінофотодокументи. В них відображено актора в ролі Жана (“Ягідка кохання”), Омелька (“Мартин Боруля”).

Знімки і кадри кінохроніки інформують про викладацьку діяльність М. Крушельницького в Київському театральному інституті. На них – митець читає лекцію, під час репетиції сцени з вистави О. Островського “Доходное место” у виконанні студентів, разом з дружиною приймає вітання студентів з Новим 1959 роком.

Окремі сторінки життя митця відображено в ряді кінофотодоументів. В них зафіксовано М. Крушельницького під час поїздки на батьківщину – Тернопільську область (1948 р.), на ювілейних вечорах Б. Едера. (1955 р.), О. Корнійчука (1955 р.), Ю. Смолича (1960 р.), серед учасників заключного концерту огляду художньої самодіяльності республіки (1956 р.) тощо.

У 1960 р. на Київській студії художніх фільмів ім. О. П. Довженка створено документальну кінострічку “Мар’ян Крушельницький (режисер В. Ляховецький). На основі прижиттєвих кіно- і фотодокументальні кадрів М. Крушельницького, фрагментів з вистав і кінофільмів за його участю у фільмі в яскравій і доступній формі розкрито творчий шлях талановитого і популярного в народі майстра української сцени та екрану.