Патетичний фрегат

«Майстер корабля» Юрія Яновського, один із найзагадковіших, найориґінальніших українських романів ХХ століття, який не передруковувався вже 20 років, нещодавно вийшов у видавництві «Факт», упорядкований доктором філологічних наук Володимиром Панченком.

В 30-ті звинувачений критиками у відриві від дійсності, сьогодні «Майстер корабля» здобув репутацію «надто особистого», «зашифрованого своєрідним кодом лірики». 25-літній Яновський стилізує свій твір під мемуари старого То-Ма-Кі (себе самого через 50 років), який дивиться на події своєї юності з далеких 70-х (до яких Яновському дожити не судилося), а отже пропонує читачеві неприховану містифікацію. І в той же час у романі впізнаються конкретні реалії тих часів: діяльність Одеської кінофабрики, де у 1926-1927 роках Юрій Яновський був художнім редактором, де було знято «Тараса Шевченка» і «Тараса Трясила» П.Чардиніна, «Борислав сміється» Й.Рони, «Миколу Джерю» і «Навздогін за долею» М.Терещенка, а також перші картини Олександра Довженка (із «Звенигорою» і «Землею» включно). Більшість героїв мають прототипів – людей із оточення Яновського тієї пори. Упорядник проілюстрував роман таким чином, щоб читач міг побачити «Майстра корабля» як «кадри старого документального фільму». На фотографіях оживають То-Ма-Кі – Юрій Яновський, Сев – Олександр Довженко, Тайах – Іта Пензо, Богдан – Григорій Гричер і «Голлівуд на березі Чорного моря» – тогочасна Одеса. Крім того, текст доповнено низкою вдало дібраних наукових розвідок про «реальне продовження біографій реальних героїв», а також художні особливості «Майстра корабля», який за своєю стилістикою з повним правом може бути названий кінороманом. Статті належать як сучасникам Юрія Яновського – Б.Якубському, П.Филиповичу, Я.Савченку, В.Підмогильному, Л.Старинкевичу та іншим, так і сучасним дослідникам – Володимиру Панченку, Вірі Агеєвій, Магдалині Ласло-Куцюк, і разом «утворюють таку панораму уявлень про твір, яка дає можливість відчути сімдесятип’ятилітню дистанцію часу, динаміку рецепцій, а значить – життя художнього твору в часі...»

Гадаю, книжка зацікавить не лише фахівців, а всіх, хто любить літературу і кіно, дух невимушеної гри, вигадки, містифікації, якого сповнені як сам текст, так і відтворений упорядником контекст.