|
|
|
Зміст номера 2008:#1 |
|
|
|
              Сторiнки: 1 2 3 4
|
|
|
|
Любомир Госейко
Моє заповітне бажання створити український кіноклуб у столиці Франції почало реалізовуватися в червні 2004-го, коли в Парижі в присутності Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка відкрили Український культурно-інформаційний центр.
|
|
 
|
До 2005 року в українському прокаті іноземні фільми йшли російською мовою, хоча ще 1998 року було прийнято закон України «Про кінематографію», в якому чітко сказано про обов’язкове дублювання, озвучування та субтитрування всіх копій іноземних фільмів українською мовою, а також мовами національних меншин. 2007 року до Конституційного суду України надійшов позов із приводу саме цієї статті – прокатники не хотіли переходити на українську, мотивуючи це тим, що закон дозволяє дублювати фільми мовами національних меншин. 24 грудня 2007 року Конституційний Суд прийняв рішення про обов’язкове дублювання, озвучування та субтитрування всіх копій іноземних фільмів державною мовою.
|
|
 
|
Анна Погрібна
Ключовою подією відкриття 37-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» став показ фільму культового голландського режисера Йоса Стеллінга «Душка».
|
|
 
|
Ярослав Розумний
23 вересня 2007 р. у Манітобському музеї старанням провінційної ради манітобського конґресу українців Канади та при співпраці Клубу професіоналістів і підприємців Вінніпеґу відбулася прем’єра документального фільму «Береза Картузька», який розповідає про польський концентраційний табір, рештки якого розташовані на території Білорусі. В цьому таборі суворого режиму в 1934-1939 роках було ув’язнено тисячі українських інтеліґентів, професіоналів, священиків та студентів з українських земель, що між першою й другою світовими війнами перебували під польською окупацією.
|
|
 
|
Лариса Брюховецька
9 листопада в Синьому залі Будинку кіно відбулась українська прем’єра документального фільму
«Береза Картузька» Юрія Лугового, режисера
з Канади.
|
|
 
|
Роксоляна Свято
Не минуло й двох місяців відтоді, як на екранах з’явився «12» Микити Михалкова, – стрічка, в якій чи не вперше так відкрито прозвучали найбільші чеченські страхи росіян, – і ось 23 жовтня у рамках цьогорічної «Молодості» відбулася українська прем’єра іншого російського фільму – «Олександри» Олександра Сокурова, де чеченська тема звучить не менш гостро.
|
|
 
|
Анна Погрібна
Один із похмурих кабінетів Штазі (Міністерство державної безпеки в НДР), капітан Герд Вейслер проводить допит. У наступних кадрах бачимо велику аудиторію, де той самий Герд Вейслер читає лекцію студентам Академії таємних служб. Надалі настанови лектора прекрасно ілюструє початкова сцена допиту, який, задля ефективного отримання інформації, має бути безперервним. Чуємо парадоксальні висновки: «Підозрюваний повторює свої відповіді майже слово в слово, тому він бреше, людина, коли говорить правду, може перефразувати відповідь. Зверніть увагу: підозрюваний пригнічений; якщо людина не винна, вона буде обурюватися, галасувати, а злочинці знають про свою вину, тому й пригнічені». І це – про поведінку людини, яка вже багато годин не може встати зі стільця чи навіть ворухнутися і мусить відповідати на одне запитання. Остання настанова Вейслера: «Ті, з ким ви маєте справу, – вороги соціалізму. Не забувайте про це». Так розпочинається дебютний фільм німецького режисера Флоріана Доннерсмарка «Життя інших».
|
|
  << previous page next page >>  
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
   
   
|
|