 |
|
|
| Зміст номера 2008:#1 |
|
|
|
Бесіду веде Лариса Брюховецьк
– Коли ви відчули інтерес до професії актора й коли вперше усвідомили себе актором?
– У моєму посвідченні особи написано: «Актор театру. Амплуа – характерний актор». Я народився й жив у маленькому містечку, кіно ж знімалося в Києві, Одесі, Свердловську, Москві, і я навіть уявити не міг, що буду актором. Звичайно, коли дивився фільми, особливо про козаків, думав: «А цікаво було б спробувати себе в такому ділі!».
 |
|
|
 |
|
Ганна Липківська
Загальновідомо, що місце дії в драматургії – це завжди сторінки книги (у театрі, відповідно, – сцена), а час дії дорівнює часові читання (згодом – тривання вистави). І все ж, найчастіше автори п’єс прив’язують свої сюжети до певних часово-просторових координат, далі ж настає черга театру.
Настання «ери режисури», яка триває і досі, а також революція сценічного простору, здійснена на рубежі ХІХ-ХХ ст., насамперед, А.Аппіа та Е.-Г.Крегом, призвели до того, що театр розширив свої рамки, не бажаючи бути заручником драматургії. Новітні естетичні пріоритети звільнили його від фатальної залежності від часових та просторових параметрів, визначених у першоджерелах. Сучасна сцена взагалі надзвичайно активна у їхній трансформації (подеколи радикальній) – і це одна з найвиразніших прикмет, що відрізняють театр ХХ – початку ХХ століть від попередніх епох, коли він насамперед ілюстратрував драматургічний твір.
|
|
|
|
|
Роксоляна Свято
От і минула 37-а «Молодість». Минула спокійно і, в певному сенсі, звично. З Президентом України на відкритті, з найбільш українською зіркою французького кіно на закритті (так, ідеться про народного улюбленця і президентського друга Жерара Депардьє), із Золотим скіфським оленем, спеціальними програмами та ретроспективами. І, звісно, з Андрієм Халпахчі (щоправда, вже в новому почесному статусі художнього керівника фестивалю). Останній взявся до популяризації українського кіно в світі, очоливши нещодавно створену «Українську кінофундацію»: саме вона репрезентувала минулорічної весни «Молодість» на МКФ у Каннах.
|
|
|
Лариса Брюховецька
У рамках МКФ «Молодість», в позаконкурсній програмі, було показано канадський фільм «Витвори уяви». Його сценарист і продюсер Майкл Спрінгейт спершу написав п’єсу, а Керолайн Комбз обрала її для свого режисерського дебюту. Так з’явився фільм, який вже встигли показати на кількох фестивалях, а також на тижні польсько-українського кіно в Чикаго, де він викликав підвищений інтерес саме тим, що автори, не будучи українцями за походженням, зобразили двох молодих українців, які мешкають у Канаді. Фільм англомовний, але іноді звучить українська.
|
|
|
Наталя Мусієнко
Саме так називається Гельсінський міжнародний кінофестиваль (HIFF), що вже удвадцяте відбувся в столиці Фінляндії з 20 по 30 вересня 2007 року.
Закоханих у цьому чарівному місті вистачає. Ви зустрічаєте їх у кав’ярнях, на вулицях, у кінотеатрах і магазинах. І швидко впізнаєте. Бо помилитися неможливо. Проте чого бракує в Гельсінкі – то це анархії. Ввічливо-педантичні фіни не проявляють жодних її ознак навіть у години-пік, акуратні трамвайчики дзеленчать чистими вулицями міста і прибувають на зупинку в зазначений на світловому табло час.
|
|
<< previous page
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
