 |
|
|
| Зміст номера 2008:#1 |
|
|
|
Василь Дениско
Державне інформаційне аґентство Мексики «Нотимекс» повідомило, що індіанські общини майя звернулися зі скаргою у комісію з прав людини мексиканського штату Юкатан на кінокартину Мела Ґібсона «Apocalypto» як таку, що дискредитує історію і культуру древньої цивілізації. Із численних інтерв’ю Мела Ґібсона стає зрозумілим, що режисер особливо не переймається критикою свого фільму ні з боку вчених-істориків, ні з боку індіанців. Припускаю, що частині глядачів теж байдуже, чому насправді загинула найрозвинутіша цивілізація американського континенту, яка проіснувала понад три тисячі років, охоплюючи територію нинішньої Ґватемали і Мексики, Гондурасу і Сальвадору.
 |
|
|
 |
|
Лариса Іванишина
Пітер Шеффер «Амадей»
Опосередкований переклад М.Оверчук
Режисер-постановник Вадим Сікорський
Художник-постановник Мирон Кипріян
Музика – Іван Небесний
Пластика – Наталя Каспшишак
У виставі використана музика В.А.Моцарта та А.Сальєрі
У ролях – Б.Козак, Ю.Хвостенко, Н.Шепетюк, Г.Шумейко, Я.Мука,
Я.Юхницький, С.Глова, М.Солук.
Львівський театр ім. Марії Заньковецької, випуск у грудні 2006
Восени 2007 виставу показано в приміщенні театру ім. І.Франка
під час гастролей театру в Києві.
|
|
|
Лариса Іванишина
Переживання Гелени – героїні Ади Роговцевої – найкраще зрозуміють глядачі старшого віку, які, так само, як і вона,
згадують свою молодість.
«Варшавська мелодія-2» – це спогад про кохання, яке назавжди залишилося в минулому і яке по-справжньому можна оцінити тільки з відстані прожитого.
|
|
|
Ольга Велимчаниця
Прочитавши роман Роберта Джеймса Веллера «Мости округу Медісон» про високе кохання, яке триває вічність, Ада Роговцева зрозуміла, що це та героїня, яку вона хоче зіграти. Донька Катерина Степанкова написала за цим твором п’єсу, а згодом взялася і за постановку вистави, що стала її режисерським дебютом.
|
|
|
Дмитро Дроздовський
23 вересня 2007 року в рамках Міжнародного фестивалю «Марія», ініціатором і організатором якого вже вкотре виступила Лариса Кадирова, чи не найбільшу увагу глядачів привернула вистава «…Бути…», психологічна монодрама, виконана самою Ларисою Миколаївною. Виставу приурочено до 150-річчя великої вірменської акторки Сірануйш. 20 жовтня в Національному театрі ім. Франка виставу було показано вдруге.
|
|
|
Роксоляна Свято
«Аз – це і перша літера абетки, і початок пізнання світу, і перші кроки в яскраве театральне мистецтво України XVII сторіччя, і ази театральної професії в сміливих пробах, етюдах, фантазіях сучасних спудеїв Могилянки. Аз – це Я з пам’яттю культурних коренів та прагненням сміливих сучасних кроків» (з програмки до вистави).
|
|
|
«Чіто-гріто – це що?»
Хто ще не прочитав книжку Г. Данелії «Чіто-гріто», раджу придбати її, тому що вона, безперечно, стане цінним надбанням вашої бібліотеки. І само собою – прочитати. Навіть поціновувачі Донцової та Мариніної не пожалкують. Читаючи Данелію, забуваєш про час, занурюючись у цей дивний світ, у якому існує автор. Із жалем, що все скінчилося, перегортаєш останню сторінку дилогії («Безквитковий пасажир» і «Той, кого тостують, п’є до дна»). Автор обіцяє ще третю частину, і читач, який прочитав перші дві, чекатиме на неї з нетерпінням.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
