Віктор Собіянський
Ця історія почалася ще 2005 року, що проходив під знаком геніального роману Мігеля де Сервантеса Сааведри. Саме тоді Іспанське посольство висунуло пропозицію Національному театру російської драми імені Лесі Українки взятися за постановку «Дон Кіхота».
Бесіду веде Валентина Грицук
– Сьогоднішнього вечора ви зіграли у прем’єрній виставі «Сузір’я» «Оскар Богу». Що дає актрисі антрепризна вистава?
– У Київському театрі юного глядача такий напружений ритм життя, що іноді треба зупинитися, подивитися навколо і якось визначитися, як ти живеш...
Розмову веде Лілія Бондарчук
– Розкажіть, будь ласка, як ви стали актором?
– Небайдужість до акторського ремесла я «отримав» від мами. Вона мріяла стати актрисою і в роки війни, не маючи й п’ятнадцяти, звернулася до адміністрації Харківського театру ім. Т.Шевченка з проханням дозволити займатися в театральній студії...
Григорій Кохан
Народився я 1931 року на Львівщині, в селі Бортків Золочівського району. Батько і мати – селяни. В селі батька поважали як доброго господаря і доброзичливу людину. Він прищепив мені любов до мистецтва, співу, музики, але більш думав, щоб я cтав священиком, бо тоді на селі священик був постаттю номер один.
Ольга Брюховецька
На минулому Київському кінофестивалі „Молодість» головну нагороду отримав румунський фільм «12:08 на схід від Бухареста» режисера Корнеліу Порумбою. Тоді я його пропустила. Але за іронією долі мені таки вдалось його подивитись. Це сталось майже через півроку на FICCO, Міжнародному кінофестивалі в Мехіко (21 березня – 4 лютого 2007).
Шановний читачу!
Ми проводимо невелике опитування, що має на меті визначити преференції наших читачів. Ваші відповіді допоможуть нам зробити журнал “Кіно-Театр” ще цікавішим для Вас.
