 |
|
|
| Зміст номера 2008:#3 |
|
|
|
Ольга Куровець
Друга половина ХХ століття принесла суспільну переоцінку ролі жінки. Якщо до кінця ХІХ – початку ХХ століття її вбачали лише у двох можливих іпостасях, що можуть бути умовно окреслені як «матір» та «повія», то тепер вона займає якісно нову нішу в суспільстві. Похитнулось усталене бачення розподілу професій і обов’язків. Не останню роль у цьому процесі, поміж іншим, відіграли розвиток пластичної хірургії та косметології, які, своєю чергою, дозволили нам спостерігати «виведення гібридних видів»: транссексуалів, трансвеститів, метросексуалів.
 |
|
|
Роман Бучко
Як написати сценарій? Про це також пишуть у своєму пораднику R.U.Russin і W.M.Downs, чий погляд у дещо переформатованому викладі ми оглянули, зберігаючи подекуди стиль, іронію та літературні тропи.
|
|
|
Григорій Заславець
4 лютого в Будинку кіно відбулась прем’єра документального фільму кіностудії «Контакт» «Непрощені» (Нестор Махно). Режисер – народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка Віктор Шкурін; оператор – Едуард Тимлін; продюсер – Леонід Винокур. Консультанти: доктор історичних наук В.Верстюк та доктор філософських наук М.Попович.
|
|
|
 |
|
Ольга Брюховецька
Мабуть, ні в кого не викличе сумнівів теза, що нам не вистачає національного кіно. Усі погодяться і з тим, що потрібні фільми, які були б популярними і, водночас, представляли національну особливість України. Нічого поганого немає й у зверненні до класики, при всій умовності цього поняття. Проблема лише в тому, що всі ці тези надто абстрактні, а їхнє конкретне втілення в українському кіно, на жаль, переважно являло собою явища не просто плачевні, а й взагалі шкідливі для тієї ж самої національної культури, оскільки національне в них зводилося до псевдофольклорного колоніального конструкту, що вбиває всяку живу думку й емоцію.
|
|
|
Лариса Іванишина
У рамках проекту «Україна ХХ століття в документальному кіно» в Будинку кіно було показано фільми студії «Контакт», випущені 2007 року, – «Павло Скоропадський» і «Симон Петлюра» режисерів Олександра Фролова і Віктора Шкуріна (цикл «Непрощені»).
|
|
|
Ольга Велимчаниця
В останні дні лютого Київський Молодий театр приймав гостей зі Львова. Гастролі театру ім. Леся Курбаса були присвячені аж трьом визначним подіям: 120-річчю Леся Курбаса, 70-річчю Василя Стуса та 20-річчю театру ім. Леся Курбаса. Київський глядач мав змогу познайомитися з такими виставами, як «Марко Проклятий, або Східна легенда» (за поезією В. Стуса), «Благодарний Еродій» та «Наркіс» (за Сковородою), «Богдан» (за п’єсою Кліма), «Хвала Еросу» (за «Бенкетом» Платона), «MA-NA HAT-TA» (за п’єсою Інгеборг Бахман), «Чекаючи на Годо» (за Семюелем Беккетом), а також «Мудрість на щодень» (за байками Езопа).
|
|
|
Лариса Залеська Онишкевич
Едвард Олбі гідно відзначає своє вісімдесятиліття.�Після попередніх 27 п’єс він подарував любителям жанру свій новий твір. Олбі шанують як одного з найкращих американських драматургів ХХ століття; a тепер він також єдиний із тих великих драматургів, який залишився з нами після відходу Юджина О’Ніла, Теннессі Вільямса, Артура Міллера та Авґуста Вілсона (перший драматург африканського походження, що потрапив до цього списку).
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
