|
|
|
Зміст номера 2009:#5 |
|
|
|
              Сторiнки: 1 2 3 4
|
|
|
|
Олексій-Нестор Науменко
Юрію Гармашу випала унікальна доля: не лише погрітися в променях слави й змокнути під зливою закидів на адресу українського поетичного кіно, а й стати єдиним оператором, кому пощастило співпрацювати з Миколайчукомрежисером. Разом вони фільмували «Вавилон ХХ» і «Таку пізню, таку теплу осінь».
|
|
 
|
Лілія Бондарчук
До створення фільму «Тарас Бульба» Володимир Бортко залучив одразу трьох художників-постановників: Володимира Свєтозарова, Сергія Якутовича, Марину Ніколаєву. Крім того, працювали художникгример Вадим Халаїмов і художниккостюмер Катерина Шапкайц (загалом було виготовлено близько 2000 костюмів).
Зрештою, Україна, показана на екрані, – то, за словами самого режисера, фактично бачення Сергія Якутовича. Сергій Георгійович – автор практично всіх ескізів (від мізансцен і костюмів до прапорів Запорозької Січі й люльки Тараса).
«Де наш мариніст і баталіст?» – вигукував під час зйомок Володимир Бортко, коли потребував консультації заслуженого художника України, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Сергія Якутовича.
|
|
 
|
Ольга Велимчаниця
Пономаренко Тетяна – завідувач відділу кіномистецтва Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Музей засновано 1923 року як Театральний музей при Мистецькому об’єднанні «Березіль», очолюваному Лесем Курбасом. Відділи музики та кіно відкрито 1965 року. Нині музейні колекції налічують більш як 250 000 одиниць експонатів. Зібрання пам’яток з історії театру, музики, кіно є підґрунтям для науководослідницької, науковоконсультативної роботи, багатим джерелом для збереження здобутків національних мистецтв, організації і проведення заходів, присвячених діячам культури минулого.
|
|
 
|
Ніна Логвинова
Нині в царині театру безперервно дискутують про режисуру. Вочевидь, режисура викликає суперечки й обговорення передусім тому, що чимало режисерів називають себе новаторами, авангардистами, спираючись тільки на своє «я».
|
|
 
|
Роксоляна Свято
20 травня відійшов Олег Янковський (1944–2009) – актор, чиє ім’я й обличчя знає абсолютна більшість глядачів і в рідній для нього Росії, і на всій території колишнього Радянського Союзу. Поза сумнівом, він належав не лише до категорії популярних акторів, а й до кола народних улюбленців. Тож не дивно, що багато людей пережили цю втрату мало не особисто. Про це свідчив і велелюдний похорон, і численні статті в інтернеті та пресі з читацькими відгуками, й ретроспективи пам’яті актора одразу на кількох телеканалах. Посмертно актора вже встигли удостоїти премії Станіславського, і ця поважна відзнака доповнила довгий перелік його прижиттєвих нагород.
|
|
 
|
|
|
Лариса Брюховецька
На Київській кіностудії ім. О.Довженка Леонід Биков зняв три повнометражні фільми і проби до ще одного фільму, здійснити який йому перешкодила передчасна смерть. Смерть в автомобільній аварії. Три роки перед цим, 1976 року, на завершальному етапі зйомок фільму «Атибати, йшли солдати...», він потрапив у лікарню з інфарктом і лікарі поставили його на ноги. Режисер завершив постановочно складний фільм, підготував сценарій «Не стріляйте в білих лебедів», який йому не затвердили в Москві, і написав сценарій «Прибулець» за повістю Є.Шатька, підготувався до його зйомок і напередодні першого знімального дня його не стало.
|
|
 
|
Макс Рейнгардт
Театр бореться нині за своє життя. Однак не тільки через економічні труднощі, які існують завжди. Набагато більше він потерпає через слабкість власної крові. Не можна йому допомогти ані літературною поживою, яка віддавна є чи не єдиною, що постачає йому нове, ані суто театральними ласощами.
|
|
  next page >>  
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
   
   
|
|