 |
|
|
| Зміст номера 2005:#3 |
|
|
|
Олена Левченко
Трушковський Василь Тимофійович — кінооператор, заслужений діяч мистецтв України (1990). Народився 1939 року в Києві. 1970-го закінчив ВДІК (Москва). З 1973 р. працював на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Як оператор зняв більше 20 фільмів, серед яких «Повість про жінку», «Запрошення до танцю», «Перед екзаменом», «Ніч коротка», «Які ж були ми молоді...», «Розпад», «Володя великий, Володя маленький», «Самотня жінка бажає познайомитися», «Автопортрет невідомого», «Дама з папугою», «Філер», «Одісея капітана Блада», «Капітан ‘Пілігрима’» та ін.
 |
|
|
Світлана Петренко
Народний артист України Микола Григорович Гринько.
|
|
|
Стефан О.Рак
9 березня Український кіноклуб Колумбійського університету репрезентував три короткометражних фільми: «Тир» (2001) та «Пересохла земля» Тараса Томенка, а також «Трагічна любов до зрадливої Нуськи» (2004) Тараса Ткаченка. Обидва режисери взяли участь в обговоренні після перегляду картин.
|
|
|
Юрій Шевчук
Чи може режисерка, яка народилася в Румунії, розмовляє російською мовою, прожила все життя в Україні і зробила більшість своїх фільмів на Одеській кіностудії, вважатися українським митцем? Організатори ретроспективи «Не брати полоненних: сміливе бачення Кіри Муратової», що відкрилася 25 лютого минулого року в театрі Уолтер Рід у Центрі Лінкольна в Нью-Йорку, так не вважають. Ректроспектива, організована кінотовариством Центру Лінкольна і Сігал-фільму, включала вісім повнометражних ігрових стрічок, знятих Кірою Муратовою з 1967 по 2004 роки.
|
|
|
Лариса Брюховецька
«Консонанс»
Автори сценарію Ігор Жук та Валентин Марченко
Режисер Вікторія Мельникова
Оператор Валентин Мельниченко
Звукорежисер Ірина Скрипченко
Національна кінематика України, 2004.
|
|
|
Віра Кандинська
Вікторія Мельникова — український кінорежисер, журналіст. У 1997 році закінчила кінофакультет КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (майстерня режисури ігрового кіно Михайла Іллєнка). Поставила ігровий фільм «Побачення» (1996) та документальну картину «Консонанс» (2005). Автор циклу програм у публіцистичному проекті «Спецрепортер» (телекомпанія «Новий канал»), одна з яких – відеофільм «З життя країни під назвою батьківщина» – здобула приз у конкурсній програмі професійних неігрових фільмів на фестивалі «Відкрита ніч».
|
|
|
Вікторія Баб’як
Напевне, треба подякувати людині за те, що вона вигадала притчу. Її метафорична природа потребує детального трактування і роздумів, тому вона стимулює інтелект до дії, пробуджуючи духовну потребу пізнання основ. Але унікальністю цього жанру є можливість інтерпретації іносказання відповідно до власного життєвого досвіду, власних спостережень закономірностей світобудови. Логічним буде арґумент, що будь-який твір передбачає суб’єктивні переживання, втім кінопритча як алегорично-символічний, сюжетно спрощений жанр стимулює креативність свідомості: глядач не є споживачем змальованих переживань, пояснених логікою розгортання думки героїв (шляхом діалогів чи детального опису життєвих колізій); він стає учасником побудови логічного твердження, бачивши вчинок героя та реакцію на нього, шукає пояснення подій у власному світорозумінні, «переживає себе».
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
