 |
|
|
| Зміст номера 2007:#1 |
|
|
|
Лілія Бондарчук
Коли наближається ювілей непересічної особистості, зазвичай готують такі подарунки, котрі залишилися б в історії такими ж яскравими, як сам винуватець події. Кінематографісти в таких випадках знімають кіно.
Фільм до сторіччя від дня народження Аркадія Ароновича Народицького (15.10.1906), українського кінорежисера, котрий був утіленням мудрості та смаку, сьогодні був би особливо доречним. І назва його могла б складатися із двох слів (до речі, як і більшість назв його фільмів): «Справедливість є!».
Коли наближалося сторіччя від дня загибелі О.С. Пушкіна, перед молодим режисером «Ленфільму» А.Народицьким державні мужі поставили завдання – зробити фільм про поета, причому в рекордно короткі терміни.
 |
|
|
 |
|
Віктор Cобіянський
Дуже сильні особисті враження Сергія Данченка – тоді режисера театру ім. Марії Заньковецької – могли стати переконливим емоційним поштовхом взятися «за Гончара». «У 1974 році, – згадує Данченко, – я поїхав до Словаччини, в Кошице. Недалеко від міста був перевал, через який наші війська входили в Чехію. Німці його тоді перетворили на укріплену фортецю, і хоча простір цей невеликий (автобусом їхати хвилин із двадцять), але на тих кількох сотнях метрів полягло, як нам розповідали, десь біля двохсот тисяч бійців, по сто тисяч із кожного боку. Вважайте, суцільна могила. Навколишній ліс і за тридцять років не відновився, так і стояв посічений, мертвий і повний мін...
|
|
|
Михайло Захаревич
Театральний колектив будь-якого масштабу, а особливо великий, провідний, не мислить своєї роботи у замкненому просторі того міста, де базується. Гастролі – це передусім розширення аудиторії глядачів. І не тільки кількісно, але й якісно, тобто за соціальним, культурним статусом та іншими параметрами і показниками (сільська чи міська територія, ступінь віддаленості від культурних центрів, вікова та національна приналежність тощо).
|
|
|
Олександр Чепалов
Худорляву, з виразним аскетичним обличчям, ніби осяяну внутрішнім світлом — ми бачили Піну Бауш більше 20 років тому у кінострічці Ф.Фелліні «І корабель пливе...», де вона зіграла сліпу принцесу Леремію. У 2007 році Бауш виповнюється 67. Сьогодні вона — одна з найбільш видатних та запитаних постатей у хореографічному мистецтві другої половини ХХ та початку ХХІ століть. Вистави Бауш — авторські, тобто вона водночас є драматургом, режисером, хореографом, а часто і виконавицею власних творів.
|
|
|
|
|
Юрій Шевчук. Нью-Йорк
26 вересня 2006 Український кіноклуб Колумбійського університету (УККУ) у Нью-Йорку розпочав свій третій сезон програмою із рубрики «Україна: погляд із Заходу». Поряд із популяризацією українського кіно кіноклуб бачить своє завдaння також і в тому, щоб сприяти культурним контактам між Україною і світом, бути дзеркалом, в якe українці можуть подивитися, щоб дізнатися, як бачать їх інші народи. Це особливо актуальне завдання з огляду на те, що навіть тепер, через 15 років незалежності, українці на своєму культурному материку надто часто свідомо, за інерцією чи через власні когнітивні обмеження (незнання мов), спілкуються зі світом через посередність російської культури з її не завжди демократичним поглядом на інші народи.
|
|
13.
| |
|
Анатолію Сирих – 60!
2 жовтня в Будинку кіно рідні, друзі та колеги вітали українського режисера-документаліста Анатолія Сирих із 60-річчям. Особливим подарунком для присутніх на святі гостей став прем’єрний показ нової стрічки режисера «Михайло Грицюк. Не плач за мною, Аргентино!», знятої на «Укркінохроніці» 2006 року. Перед цим було показано й першу, тонко-іронічну студентську короткометражну стрічку «Гірко!».
Родом із Росії, Анатолій Сирих є автором багатьох документальних стрічок, де персонажами є відомі, а часом, навпаки, малознані українські (й не лише українські) митці: Іван Миколайчук, Валентин Сильвестров, Григорій Гавриленко, Сергій Параджанов, Геннадій Айгі, Михайло Булгаков та ін.
|
|
|
|
|
Рай Поліни Райко
«Рай»
Автор сценарію і режисер
Надія Кошман
Оператор Вадим Ільков
Дикторський текст читає
Андрій Середа
Продюсер Світлана Степаненко
У фільмі взяли участь художник
Борис Єгіазарян, сестра Поліни Райко Марія Свистухіна,
отець Петро,
звучить спів Рахілі Руснак
та імпровізації на українські
народні пісні Нелі Бикової.
Студія «Кінематографіст», 2006.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
