 |
|
|
| Зміст номера 2009:#3 |
|
|
|
Розмову веде О-Н. Науменко
«Якби Костянтина Степанкова не існувало, його варто було б вигадати», – ці слова режисерадокументаліста Віктора Олендера могли б стати епіграфом до його чотирисерійного фільму про видатного актора.
Адже хто ще, окрім Степанкова, зміг би об’єднати своєю біографією
всі епохи українського кіно?
 |
|
|
Бесіду веде Лариса Брюховецьк
– Після ваших двох чудових фільмів – про хоровий спів («Консонанс») і про гітариста Енвера Ізмайлова («З найкращими побажаннями, Енвер!») – ви мали намір робити наступний під назвою «Vox populy» і таким чином завершити трилогію, присвячену сучасним виконавцям, сучасному побутуванню музики (у справжньому значенні цього слова). Натомість щойно закінчили новий повнометражний документальний фільм «Четверта хвиля», в якому порушено болючу для нашої країни проблему. У його первісному задумі про еміграцію не йшлося?..
|
|
|
Роксоляна Свято
Історія російських екранізацій за Гоголем була б неповною без розмови про «Мертві душі» – твір, який за традицією російського літературознавства вважають одним із
центральних не лише в контексті творчості письменника, а й усієї історії російської літератури
|
|
|
Леся Прокопенко
2009 року можна відзначити не лише двохсотріччя від народження Миколи Гоголя,
а й також іншу, пов'язану з класиком, віху: рівно століття від першої спроби
екранізувати його твори. Цей збіг уможливлює осягнення масштабів шляху,
проробленого кінематографом узагалі. Такий відтинок часу сам собою змушує
визнати наявність змін, зміщень акцентів, технік; історія кіно перестає сприйматися
у вигляді цілісної одночасності. Тільки постійні зміни фокусу, від нюансованої уваги до умисних об'єднань та узагальнень, дають змогу описати ці сто років екранізацій
без надання переваги одній із кінематографічних тенденцій як основній
|
|
|
 |
|
Олена Леонтович
З архівної довідки, здобутої заслуженим артистом Росії А.Підгородецьким: М.Р.Капніст була заарештована
27 серпня 1941 і засуджена на вісім років. Звільнена
27 серпня 1949 року зі Степлагу Карагандинської області
і направлена зі щойно народженою донечкою Радою
на поселення в с. Казачинський Красноярського краю.
Вдруге була засуджена 25–26 грудня 1951 року на десять років. Звільнена 10 лютого 1956 року з Ангарлагу
Іркутської області.
|
|
|
Ольга Ямборко
Ця стаття могла б називатися більш традиційно та пафосно, наприклад, «Сторінками пам’яті Володимира Івасюка», оскільки мова піде про композитора, його пісні та їх екранне життя. 4 березня 2009 року Володимиру Івасюку виповнилося б шістдесят. Усе, що він устиг донести до нас, створено за короткі тридцять років його життя. У колишньому СРСР 1970–1980-х років, напевно, не було найвіддаленішого міста, де не звучали б його «Червона рута» чи «Водограй»...
|
|
|
Валеріан Ревуцький
До 150-річчя народження Панаса Саксаганського
|
|
next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
