 |
|
|
| Зміст номера 2009:#6 |
|
|
|
Майя Гарбузюк
23 травня 2009 року у Львівському національному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької відбулася прем’єра вистави «Одруження» за Миколою Гоголем у перекладі з російської Олени Пчілки.
 |
|
|
О.Велимчаниця,А.Погрібна
Уже третій рік поспіль у Києві відбувається Гогольфест – фестиваль сучасного мистецтва. Поряд з виставкою візуального мистецтва у Мистецькому арсеналі, музичними концертами, літературними зустрічами важливе місце займає театр. Добре, що завдяки фестивалю, який тривав з 11 по 27 вересня, український глядач має змогу ознайомитися з театрами різних країн. Цього року до Києва приїхали іспанський, фінський, швейцарський, німецький, польський, російські театри. Крім того, успішні цьогорічні кроки українських режисерів було представлено в рамках проекту «Український театральний show case», куди запросили кураторів та директорів європейських фестивалів. Щоправда, не зрозуміла сама концепція Гогольфесту. Від Гоголя ж на цьогорічному фестивалі не залишилося майже нічого, навіть тієї містичної атмосфери, про яку дехто пише. Ба, незрозумілою є система вибору матеріалу для фестивалю, де чомусь поєднуються зовсім різні речі, що, з одного боку, свідчить про відкритість проекту до нового, експеримента
|
|
|
 |
|
Ірина Ковбаса
У французькому кіномистецтві «нову хвилю» здіймали творчі індивідуальності, серед яких були і режисери (К. Шаброль, Ф. Трюффо, Ж.-Л. Ґодар, Л. Маль), і актори (Ж.-П. Бельмондо, Ж.-П. Лео, Б. Бардо, Ж. Моро). Вони не стільки творили незалежну особистість, скільки просто виражали її, бо такими були самі. А гра Жанни Моро у стрічках цих режисерів ще сильніше підкреслювала цінність індивіда, стираючи традиційну перевагу чоловіка над жінкою, та аж ніяк не стираючи жіночності. Поєднання інтелекту з чуттєвістю, інтуїції з витонченою емоційністю – це те нове, що принесла Жанна Моро в новий кінематограф Європи.
|
|
|
Лариса Іванишина
Йосип Найдук – український актор театру і кіно, композитор, заслужений артист України. Народився 1934 року в селі Ліщава Горішня на Лемківщині (Польща). Доля його характерноа для українця ХХ століття...
|
|
|
Лілія Зінченко
ергій Буковський народився 18 липня 1960 р. в Башкирії, автономній республіці колишнього Радянського Союзу. Того ж року його батьки – батько, кінорежисер Анатолій Буковський, та мати, актриса Ніна Антонова, –переїхали до Києва.
Хлопець зростав у кінематографічному середовищі, адже їхня квартира весь час була наповнена батьковими друзями, які були тут від першого знімального дня і до здачі фільму в Держкіно СРСР, озвучування, дознімання і довгоочікуваного виходу в прокат чи ефір...
|
|
|
|
|
Ольга Брюховецька
Коли я запропонувала цю статтю в журнал, головний редактор попросила написати, чому саме я звертаюсь до цієї теми. Попри дивний характер такого прохання (варто лише уявити, що всі статті починаються виправданням того, чому вони написані), воно, вочевидь, має під собою певні підстави. Кожен історичний момент має свою ієрархію очевидних і менш очевидних тем. І це ще раз засвідчила конференція «Постсовєтологія», що відбулася 22 вересня 2009 року в Центрі візуальної культури, де було презентоване це дослідження...
|
|
|
Лариса Брюховецька
У краківському видавництві «Рабід» за фінансування Інституту аудіовізуальних мистецтв вийшло кілька випусків збірників під спільною назвою «Автори європейського кіно» (за редакцією Алісії Хелман та Анджея Пітруса). До третього збірника увійшли статті про Віктора Ерісе, Пітера Грінуея, Міхаеля Ханеке, Елема Климова, Еміра Кустуріцу, Душана Макавеєва, Хуліо Медема, Лукаса Модіссона, Сергія Параджанова, Джіма Шерідана, Іштвана Сабо, Петра Зеленку та ін...
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
