 |
|
|
| Зміст номера 2010:#1 |
|
|
|
Ольга Велимчаниця
Володимир Коляда – актор Національного театру ім. І. Франка, народний артист України. Народився 2 серпня 1947 року в передмісті Червонограда. 1965–1967 рр. – навчався в студії театру ім. І. Франка. Зіграв близько ста ролей, зокрема Блазня у «Королі Лірі», Менахема в «Тев’є-Тевелі», Созія у виставі «Дім, у якому переночував Бог», Кайдаша у «Кайдашевій сім’ї».
 |
|
|
Г. Заславець і О. Пантюхін
Одразу по завершенні спектаклю «Собаче серце» за М. Булгаковим Валерій Золотухін у фойє Чернівецького муздрамтеатру давав автографи глядачам, підписував свої книжки, фотографувався з шанувальниками і водночас згадував: «Якось, років вісім тому, я так само продавав свої книжки у фойє нашого театру… Підійшли дівчата, попросили автограф. „А ви знаєте, в кого берете автограф?” – запитую. „Так, – відповідають. – У Віталія Соломіна”. Прийшовши додому, я переповів цю розмову дружині й синові: всі разом посміялися. А потім, виходячи з кухні, чую, як син питає: „Мамо, а хто такий Віталій Соломін?”».
Григорій Заславець і Олег Пантюхін записали флеш-інтерв’ю з актором, якого глядачі й критики свого часу охрестили «Бумбарашем усієї Русі».
|
|
|
Ольга Ямборко
Ще 10–15 років тому цей актор був популярною фігурою світського життя. Сьогодні Ален Делон – частина кіноепохи, її незмінний персонаж протягом чотирьох десятиліть. Можна передбачити скепсис, який викликає саме ім’я актора, що стало називним, особливо на пострадянському просторі, і перетворилось у відповідника чоловічої «красивості». Тим не менше, фільмографія Делона подивляє продуктивністю і містить роботи у визнаних метрів, що змушує поглянути на нього під іншим кутом.
|
|
|
Анна Авраменко
Сам термін «поетичне кіно» передбачає сприйняття з точки зору не науки, а душі. Фільми цього напряму стають картинами в прямому сенсі слова: етика й естетика посідають у них центральне місце. Культ краси, котрий стверджується як у стрічках майстрів українського поетичного кіно, так і у роботах П.Ґрінуея, реалізовано за допомогою художніх засобів вираження, які, тим не менше, не імітують літературні надбання,
а створюють власний світ – світ візуальної експресії та рухомої образотворчості.
|
|
|
Роксоляна Свято
Бунт, експериментаторство, епатаж, безтурботність… Цих класичних атрибутів молодості на однойменному фестивалі з кожним роком стає дедалі менше. Мабуть, закономірно, що фестивалі, як і люди, з часом змінюються: вчаться на власних помилках, набувають досвіду і просто дорослішають. І, мабуть, із кожним роком все менше «Молодість» асоціюватиметься з «фестивалем фестивалів», так дотепно спародійованим Йосом Стеллінґом у «Душці».
|
|
|
Владислав Таранюк
Кімерійці – населення Північного Причорномор’я VІІІ – VІІ ст. до н.е. Утім, сучасні «кінокімерійці» – люди, об’єднані любов’ю до аматорського кіно. І відзначають найкращих кіноаматорів статуеткою кімерійської богині.
|
|
|
Ольга Велимчаниця
Євген Калін, оператор кінофільму «Довженко починається, або Сашко-реформатор», був учасником IV Міжнародного фестивалю артхаузного кіно в Батумі. Він і познайомив нас з його організаторами: директором Георгієм Гогіберідзе та менеджером Звіадом Елізіані, під час їхнього перебування в Києві на фестивалі «Молодість».
|
|
<< previous page
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
