 |
|
|
| Зміст номера 2017:#3 |
|
|
|
Устина Вовк
Вистава «Спогад про Саломею», поставлена за авторським сценарієм Романа Горака, присвячена сторінкам особистого життя відомої на весь світ співачки Соломії Крушельницької. Львову постать Соломії особливо дорога, адже співачка вчилася у Львівській консерваторії, жила і працювала в нашому місті. Її іменем названо оперний театр Львова, а також музичну школу-інтернат, де з дитинства професійно навчають музиці та співу.
 |
|
|
Устина Вовк
«Украдене щастя» І. Франка на сцені театру ім. Марії Заньковецької
|
|
|
Лариса Наумова
Studia Filmoznawcze 37. Polsko-ukraińskie sąsiedztwo na ekranie filmowym. Польсько-українське сусідство на кінематографічному екрані. Redakcja Larysa Briuchowecka, Slawomir Bobowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 2016.
|
|
|
Юлія Костюк
Босович В.В. Сонячний пил: вибрані кіносценарії та синопсиси. – Харків : Видавець Савчук О.О., 2016. – 1012 с.
|
|
|
Олена Крутова
Валерія Заклунна (1942, Сталінград – 2016, Київ) – актриса театру і кіно, народна артистка УРСР, 1979); народна артистка Росії (2004); Герой України (2012). Від 1966 року після закінчення Школи-студії МХАТ (курс А. М. Карєва) – акторка Київського театру російської драми ім. Лесі Українки. Ролі в театрі: Катя («Ходіння по муках» О. Толстого, 1966), Тетяна («Розлом» Б. Лавреньова, 1967), Леся Українка («Сподіватися» Ю. Щербака, 1977), Любов Сергіївна («Тема з варіаціями» С. Альошина, 1981), Анна Австрійська («Молоді роки короля Людовіка XIV» О. Дюма, 1993), Раїса Олександрівна («В цьому милому старому домі» О. Арбузова, 2016). Ролі в кіно: Марина («Помилка Оноре де Бальзака», 1968), Стефа Коцюмбас («До останньої хвилини», 1973), Катерина Дерюгіна («Любов земна», 1974, «Доля», 1977).
|
|
|
Оксана Кришталева
Олександр Ігнатуша (н. 3.11.1955, Київ) – український актор і режисер, заслужений артист України (2016). Закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (1976) і Вищі курси Держкіно СРСР (1984) у Москві. Як режисер дебютував студентськими роботами «Візит» та «Шукачі перлин». Поставив фільми: «Йордань» (1988), «Цвітіння кульбаби» (1992), «Прийдіте, поклонимось!» (1993), «Мамо, я льотчика люблю» (2012). Знімався у фільмах «Дарунок долі» (1977), «Оглядини» (1979), «Куди він подінеться?» (1981), «Щасливий, хто кохав» (1986), «Увійдіть, стражденні!» (1986). Зіграв міліціонера у серіалах «Свати-3», «Свати-5», «Свати-6». У 2005 році видав CD «Білий вовк».
|
|
|
 |
|
Тетяна Дениско
Світовий кінематографічний ландшафт напрочуд багатий на взірцеві, талановиті й не надто, а часом і провальні, екранізації класичної літератури. У переліку взірцевих кіноадаптацій – роботи таких визнаних майстрів, як британці Кеннет Брана і Джеймс Айворі, португалець Мануел де Олівейра, італієць Франко Дзефіреллі, чех Їржі Менцель, японець Мікіо Нарусе… Заслужене місце в ньому посідає і данець за народженням, володар «Оскара», двох «Золотих пальмових гілок» Каннського кінофестивалю та інших престижних нагород, визнаний майстер екранізації Білле Ауґуст (нар. 9.08.1948).
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
