 |
|
|
| Зміст номера 2004:#5 |
|
|
|
Алла Підлужна
Книжку доктора технічних наук, професора Костянтина Липківського «Тіні незабутих предків» сміливо можна зарахувати до театральних мемуарів...
 |
|
|
Віра Кандинська
Галині Тюніній – одній із провідних актрис московського театру «Майстерня П. Фоменка», відзначеній нагородами численних театральних і кінофестивалів, а також Державною премією Росії (за ролі Анни Шерер, графині Ростової і княжни Мар’ї) у виставі «Війна і мир. Початок роману. Сцени») та званням народної артистки РФ, – зовсім не пасує модне визначення «зірка». Вона не намагається привертати до себе увагу скандальними історіями особистого характеру, її успіх (переважно у вузьких театральних колах) зумовлений не рекламою чи вдало розробленим публічним іміджем, а лише яскравим талантом, професіоналізмом і безмежною відданістю своїй справі.
|
|
|
 |
|
Людмила Лемешева
На Національній кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка режисер Олесь Санін розпочав роботу над повнометражним художньо-публіцистичним фільмом за сценарієм Людмили Лемешевої «Таємна свобода». Перед авторами стоїть непересічне експерементальне завдання: створити колективний портрет режисерів одного кінематографічного покоління. Але так, щоб у ньому виявився прихований портрет більш-менш спільного для них типу героя, у долі якого вгадується духовний досвід унікальної епохи, яка закінчилася на наших очах. У широкому кіноесе, що передує сценарію, авторка виклала власний погляд на час і на своїх героїв-шістдесятників. Це підсумок багаторічних спостережень критика за поточним кінопроцесом, особистого спілкування з провідними майстрами екрану й суб’єктивних роздумів про досвід індивідуальної свободи в невільному суспільстві. Кіноесе опубліковано в часописах «Кіно-Коло» №21 — 22 і «Сучасність» №6 за 2004 рік. Ми пропонуємо останній варіант власне сценарію: аудіо-візуальну концепцію фільму й попередню робочу композицію.
|
|
|
|
|
Петро Дениско
«...питаня про стосунок кіно та дійсності є нерелевантним. Тут взагалі не може йтися про якесь однозначне, ясне і визначене рішення. Себто у нас немає достатніх підстав, аби твердити, що кіно є своєрідним шматочком реальності...»
|
|
|
Жан-Луї Бодрі
«Завдяки центральній ролі у процесі виробництва фільму кінокамера як сукупність оптичного та механічного інструментарію здійснює певний вид вписування, який характеризується маркуванням, записом відмінностей між кадрами.»
|
|
|
Ольга Брюховецька
«Отже, у статті ми спробуємо розглянути паралелі між функціонуванням екрана у психічній топіці й економіці, як її осмислювали Фройд, і, насамперед, знаменитий фройдист, який здійснив особливий вплив на теорію кіно, Жак Лакан5, — з одного боку, і з другого боку, — у топіці й економіці кінематографічного апарата — лібідінальної підкладки стосутків суб’єкта-глядача з екраном.»
|
|
<< previous page
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
