|
|
|
Зміст номера 2019:#5 |
|
|
|
              Сторiнки: 1 2 3 4
|
|
|
|
Лариса Іванишина
«Маруся Чурай» за твором Ліни Костенко. Режисер Юрій Висоцький. Навчальний театр КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого.
|
|
 
|
Дмитро Павленко
«Макбет-17» за Вільямом Шекспіром . Режисер Євген Сидоренко. Міський палац культури Чернігова.
|
|
 
|
Вікторія Котенок
«Лимерівна». Режисер Іван Уривський. Національний театр імені І. Франка.
|
|
 
|
Лідія Сніцарчук
Гарбузюк Майя. Образ України у польському театральному дискурсі ХІХ століття: стратегії та форми репрезентації : [монографія] / Майя Гарбузюк. – Львів: Простір-М, 2018. – 470 с.
|
|
 
|
Лариса Наумова
Мусієнко О. С. Модернізм & авангард: єдність протилежностей. Кінематограф ХХ століття / Оксана Мусієнко. – Київ: Логос, 2018. – 400 с.
|
|
 
|
Олександр Саква
Кажу впевнено, бо пам’ятаю ясно: Степана Олексенка вперше побачив
в 1971-му, ледь не півстоліття тому. Кінець травня. Літня теплінь, сезон завершується, кияни до театру йдуть кволо. За пів години у франківців почнеться «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги, і в «молодіжній» гримерці актори готуються до вистави. Давня Русь, складні перуки… З’являється і Степан Степанович, що терпіти не міг бороди й інших оздоб. Вважав: обличчя – люстро душі і нічого його заліплювати бозна-чим. Він сідає за столик, кладе легкий тон і каже колегам: «Такий чудовий вечір – грати гріх». Йому у відповідь: «Тобі ще добре, в тебе – техніка, а нам – перевтілюйся, створюй образ». Посміялися… Олексенкові тоді ще не було й 30.
|
|
 
|
Вікторія Котенок
Наталія Іванська (н. 1984) – українська актриса театру і кіно, викладач. У 2001– 2005 рр. навчалася в Харківському інституті мистецтв імені І. Котляревського (нині – університет) на курсі заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Літка. З 2003-го – актриса Харківського «Театру 19» (художній керівник і режисер – Ігор Ладенко), в якому створила близько 10 різнопланових ролей: Еллен у виставі «Любофь» за п’єсою Мюррея Шизгала «Luv», Мерседес – «Шукаю роботу» за Жорді Гальсераном, Гертруда – «Наш Гамлет» за Вільямом Шекспіром, Анна – «ЧМО» за п’єсою Володимира Жеребцова «Чморік», Назі – «Але все ж таки» за п’єсою «Дуель» Мара Байджиєва, А – у «Звірячих історіях» за Доном Нігро та ін. Грає також у виставах інших харківських театрів. Знялася у фільмах «А життя продовжується» Євгена Шишкіна, «Садівник» Олега Фіалка, «Здивуй мене» Івана Кравчишина, «Притулок» Михайла Озерова та серіалах.
|
|
  << previous page next page >>  
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
   
   
|
|