 |
|
|
| Зміст номера 2020:#4 |
|
|
|
Вікторія Котенок
«Усі найкращі речі» за п’єсою Дункана Макміллана. Режисура та адаптація тексту Тамари Трунової. Музичне оформлення Тамари Трунової та Олександра Курія. Відео Антона Кудряшова. Грає Олеся Жураківська. Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. 2020
 |
|
|
Інесса Размашкіна
«Українська кінооператорська школа. Вибране» : Зб. наук. статей / Упор. Л. Брюховецька. – К. : Редакція журналу «Кіно-Театр», ВД «Освіта України», 2020. – 240 с.
|
|
|
Віктор Палинський
Інтерпретації в інтер’єрі та екстер’єрі
(імпресійно-літературне)
|
|
|
Вікторія Котенок
Віктор Петрович Жданов (н. 1965) – актор театру і кіно, заслужений артист України. Закінчив Херсонське культ-освітнє училище, згодом – Херсонський державний університет. Дебютував 1986 року на сцені Херсонського театру ляльок. Через два роки був прийнятий у трупу Херсонського музично-драматичного театру, де зіграв Максима у виставі «Діти Арбату» Анатолія Рибакова, Льовки Крика в «Заході» Ісака Бабеля, Блеза в однойменній постановці за Клодом Маньє та ін. У 1997–1998 рр. працював у Російському молодіжному театрі Республіки Адигея (місто Майкоп); потім повернувся до Херсонського театру. У 2000–2014 рр. – актор Донецького українського музично-драматичного театру. Ролі: Бендер («Діамантовий дим» Іллі Ільфа та Євгена Петрова), Доменіко Соріано («Філумена Мортурано» Едуардо де Філіппо), Цибуля («Сорочинський ярмарок» Миколи Гоголя), Аметистов («Зойчина квартира» Михайла Булгакова) та ін.
|
|
|
 |
|
Анастасія Канівець
В українському кіно небагато майстрів лялькової анімації. Серед них – Леонід Зарубін (1.09.1926–9.12.2003). На відміну від більшості колег, що мали художню чи архітектурну освіту (і, відповідно, зверталися переважно до технік мальованої анімації чи перекладок), Леонід Семенович був пов’язаний з театром. Театром ляльок. Після закінчення Дніпропетровського державного театрального училища (1949) і КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (1957) він стає головним режисером республіканського Київського театру ляльок. А в 1965 році потрапляє до Творчого об’єднання художньої мультиплікації «Київнаукфільму» і незабаром опановує мистецтво «оживлення» ляльки на екрані.
|
|
|
|
|
Олександр Саква
Кіра Пітоєва, дружина і сподвижниця Даніеля Лідера, згадувала випадок, коли Данило Данилович повернувся з художньої ради Театру Франка пригнічений як ніколи. І довго сидів у розпачі, не в змозі прийняти як даність щось пекуче. Кіра Миколаївна запитала його, що сталося цього разу. «Повна лажа, – пояснив Лідер, – я, мабуть, скінчився. Їм сподобалося те, що я запропонував у цій виставі. Макет прийняли на «ура». Катастрофа».
|
|
|
Ольга Скоморощенко
Міжнародний тиждень кіно (SEMINCI) у Вальядоліді відбувся вшістдесятчетверте, знову продемонструвавши свою відданість обраному шляху, а це передовсім – авторське кіно Європи і всього світу, підтримка творчості режисерів-жінок, звертання до проблеми прокату мистецького кіно й актуальні питання змін клімату. Всі учасники могли відчути, як вібрує фестивалем місто, в якому проживали свого часу Сервантес і Колумб і де бував перший глобалізатор людства Фернандо Магальянес, він же Магеллан.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
