 |
|
|
| Зміст номера 2003:#1 |
|
|
|
Віра Кандинська
Неоднозначність, деяка суперечливість, характерна для акторської
гри Тараса Денисенка, закладена навіть у його зовнішності: щире,
відкрите, цікаве до життя обличчя і серйозний, дещо відсторонений,
самозаглиблений погляд темних очей, що відбиває багатий внутрішній
світ.
 |
|
|
Віра Кандинська
Як до нормальної акторської роботи я ставлюся до роботи в телесеріалах. Це все одно, що працювати в кіно або в театрі. Чудово, якщо актор знімається. Щоправда, самому
ще не доводилося грати в серіалах сучасного типу. Неприйнятно для
мене, коли професійний актор знімається в рекламі.
|
|
|
Віра Доленко
(фрагмент інтерв’ю з Ольгою Сумською) У нас прекрасна родина. Батько мій — народний артист України В’ячеслав Сумський. Мама — заслужена артистка України Ганна Іванівна Сумська. Вона є опорою, першоджерелом, енергетикою нашої родини. Моя старша сестра — народна артистка України Наталя Сумська — актриса театру ім. І.Франка. Родина, артистичне оточення, безумовно, сприяли вибору моєї професії.
|
|
|
Любов Суботіна
Актора Київського академічного театру драми і комедії Володимира Горянського, що запам’ятався і полюбився багатьом глядачам після театральних вистав «Майн Кампф, або Шкарпетки у кавнику», «Комедія про принади гріха», «Дрібний біс» та після серіалу «День народження Буржуя» і реклами горілки «Старий друже», запросила австрійська кінокомпанія «LOTUS-FILM» зіграти роль боцмана Ґеорґа у фільмі «Дунай. Дунай. Дунай».
|
|
|
Елеонора Жежерун
Марі Теречик — угорська актриса театру та кіно (1935 — 1987). Навчалася у вищій щколі театру та кінематографії в Будапешті. По закінченні була запрошена в Будапештський національний театр.
Не можна сказати, що у нас не знають Марі Теречик. Трохи знають, а чи згадують?
|
|
|
Лариса Брюховецька
До 280-ї річниці Григорія Сковороди в НаУКМА наприкінці листопада відбулися гастролі Львівського театру ім. Леся Курбаса. Крім концерту для голосу та виконавця «Квітка-Невіста» та ірмосів «Како воспоєм», були вистави «Марко Проклятий, або Східна леґенда» за поезіями В.Стуса, «Апокрифи» за творами Лесі Українки та «Благодарний Еродій» за творами Григорія Сковороди.
|
|
|
Ганна Веселовська
«Тартюф» — п’єса політична, за яку авторові довелося поплатитися дружбою з королем і забороною постановки. Більшість українських «Тартюфів», подібно до радянських «Тартюфів» загалом, — це антирелігійні, антицерковні агітки, де знаменитий ошуканець викривався та висміювався передовсім як представник кліру.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
