 |
|
|
| Зміст номера 2010:#4 |
|
|
|
Ольга Велимчаниця
«Король-Олень»
за мотивами однойменної казки для театру Карла Гоцці
Режисер – В. Мішінева
Виконавці: С. Ревін, М. Гребінний, В. Максименко,
А. Пономарьова, О. Новикова, М. Пучерова
Театр пластичної драми на Печерську
 |
|
|
Лариса Брюховецька
Як добре, що Світлана Князєва зберегла листування зі своїм чоловіком Леонідом Осикою й десять років вела щоденник де, окрім інтимних почуттів і переживань, зафіксовано сюжети його не менш інтенсивного творчого життя
|
|
|
Роксоляна Свято
Приїзд у квітні до Києва французької акторки Жульєт Бінош став подією як культурного, так
і світського життя. Небагато ж бо зірок такого рівня приїздить в Україну, – тим паче, з власним проектом у рамках світового турне.
|
|
|
Розмову веде Лілія Бондарчук
Лідія Вовкун – актриса театру, народна артистка України (2008). Закінчила КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (1982). 1982–1999 – актриса Чернівецького академічного обласного музично-драматичному театру ім. О. Кобилянської. З 2000 року – актриса Київського академічного Молодого Театру. Викладач «Сценічної мови» в КНУТМ ім. І. Карпенка-Карого.
Ролі в Чернівецькому театрі: Оля – «Кабанчик» В. Розова; Люся – «Рядові» О. Дударєва; Бланш – «Трамвай бажань» Т. Вільямса.
Ролі в Молодому театрі: Єлизавета Англійська – «В моїм завершенні – початок мій» Ф. Шиллера за сюжетом трагедії «Марія Стюарт»; Гедда Ґаблер – «Гедда Ґаблер» Г. Ібсена; Емілі Дікінсон – «Емілі» В. Льюса; Донья Пепіта – «У палаючій пітьмі» А. Б. Вальєхо; поетична вистава «Інкрустації» за творами Л. Костенко.
|
|
|
 |
|
Анна Погрібна
Андрій Хржановський – особлива постать
у російській анімації. Він не використовує
специфічні чи рідкісні техніки, якот, наприклад, інший талановитий режисер Олександр Петров, та фільми Хржановського творять відмінний від інших жанр і настрій.
|
|
|
Анна Погрібна
Степан Коваль належить до тих українських режисерів, які за будь-яких обставин продовжують працювати і розробляти нові засоби художньої мови й вираження актуальних нині тем. «Срібний Ведмідь» на Берлінале за анімаційний фільм «Йшов трамвай № 9» став не гучною крапкою у його творчому розвитку, як це, на жаль, стається з деякими українськими режисерами, а затвердив статус «пластилінового майстра» і додав впевненості
у власних силах.
|
|
|
Анна Авраменко
Декаденти ХІХ ст. протиставляли потворній реальності ідеальну красу, що створювалась досконалістю форми, наголошували на індивідуалізмі та суб’єктивізмі. «Мистецтво заради мистецтва», мистецтво, вільне від моралі, релігії та інших цінностей, яким воно раніше підпорядковувалось, – це формула естетизму, який перероджується в декаданс. У термінології П.Сорокіна цей постулат стосується чуттєвого мистецтва, чий натуралістичний стиль мислитель протиставляє ідеціональному, надчуттєвому.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
