 |
|
|
| Зміст номера 2014:#6 |
|
|
|
Олексій Широпаєв
«Брат-2» – фільм пророчий, сказати б, геніальний. Те, що в ньому заявлено і проявлено, зріло потому довгі путінські роки. Дозрівав – пора сказати прямо – «нормальний» російський фашизм, заквашений на імперському шовінізмі, месіанстві і несприйнятті Західного світу – Америки передовсім. І дозрів.
 |
|
|
Анастасія Пащенко
Тему війни в російському кіно сміливо можна назвати однією з ключових. Спочатку це була громадянська, згодом – Велика Вітчизняна. Кількість фільмів і серіалів про останню – переконливий доказ її нев’янучої ідеологічної ваги. І не дивно: ця війна – остання «героїчна епоха», коли народ Росії зі зброєю в руках виганяв ворога зі своєї землі. До речі, і досі найбільш популярним у кіномистецтві лишається період окупації: картини переможної ходи Європою, очевидно, не викликають такого гострого співпереживання (особливо у світлі нових історичних фактів про неприємні подробиці звільнення країн від нацистів).
А як щодо фільмів про війни останніх років?
|
|
|
Редакція
Відомий російський актор Олексій Серебряков оформив канадське громадянство. В Росію він приїжджатиме лише на зйомки, за робочою візою.
|
|
|
Марія Тетерюк
Сергій Лозниця приїхав у Київ минулої зими для роботи над фільмом про Бабин Яр. Мало який документаліст, потрапивши у вир подій Євромайдану, не захотів би зафіксувати унікальну історичну ситуацію. Через три місяці оперативно організоване виробництво двогодинного «Майдану» було завершено. Міжнародна прем’єра фільму відбулася в Каннах, а українська – на Одеському МКФ. Влітку фільм вийшов у прокат
|
|
|
Лариса Іванишина
«Небесна сотня». 45 хв. Фільм з проекту «Зима, що нас змінила». Автори сценарію та режисери: Юлія Гонтарук
і Роман Любий
|
|
|
Роксоляна Свято
Ще донедавна словосполучення «воєнна кінохроніка» асоціювалося з Другою або Першою світовими війнами: чорно-біла плівка, злегка «потерте» зображення, слова коментатора, що пояснюють, як інтерпретувати побачене. Та за останні місяці це словосполучення, на жаль, зі сфери історії впевнено перейшло в реалії нашого життя.
|
|
|
Лариса Брюховецька
1990 року Юрій Іллєнко завершив фільм, котрий у травні того ж року на Каннському кінофестивалі здобув дві нагороди. Фільм став відомий за рубежем (основне фінансування було канадсько-американським), але практично не мав прокату в Україні.
|
|
next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
