 |
|
|
| Зміст номера 2020:#6 |
|
|
|
Юлій Швець
Брюховецька Лариса. Майстри кінозображення. – К.: Редакція журналу «Кіно-Театр», Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2020. – 208 с.
 |
|
|
Вікторія Котенок
Підлужна Алла. Код Володимира Дахна. – К.: АВІАЗ, 2016. – 144 с.; іл.
|
|
|
Лариса Іванишина
Художник Эдуард Шейкин / Упор. Людмила Шейкіна. – К. : Мистецтво, Самміт-Книга, 2017. – 152 с., іл.
|
|
|
Вікторія Котенок
Навряд, чи хтось із радянських акторів удостоювався коли-небудь такого призу, як Микола Гринько на міжнародному кінофестивалі у Венеції за роль американського солдата у фільмі «Мир тому, що входить». Той спеціальний приз називався «За рекламу американського автомобіля “Студебеккер”» – нагородою й була власне ця машина.
|
|
|
Вікторія Котенок
Якщо в театрі режисери нерідко бачать в акторові потенціал для персонажів позитивних, щемливі життєві історії яких викликають співпереживання, співчуття й симпатію, то в кіно перевагу надають негативним. І, що цікаво, саме такі герої Олександрові Кобзарю цікавіші, бо в них більше граней, захопливих поворотів і можливостей, щоб розкрити себе.
|
|
|
Юлій Швець
Валентин Васянович народився 1971 року в Житомирі. Закінчив Музичне училище ім. Віктора Косенка. Навчався у КНУТКТ ім. І. Карпенка-Карого, який закінчив1995 року з дипломом оператора, а в 2000 році – з дипломом режисера-документаліста. Освоював фах у творчих майстернях Олексія Прокопенка та Олександра Коваля. У 2006–2007 роках навчався в Школі режисерської майстерності Анджея Вайди (Польща). Зняв кілька короткометражних і чотири повнометражних ігрових фільми, які отримали відзнаки на кінофестивалях.
|
|
|
Юлій Швець
Зазвичай корифеї, які пережили свій час, видаються нещасними. Іствуд у цьому сенсі – дивовижна постать. Незважаючи на вітри перемін, він продовжує роботу в кіно, поєднуючи в собі монументальну силу, талант і досвід з енергіє юного шибеника.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
