 |
|
|
| Зміст номера 2008:#5 |
|
|
|
Євген Бачинський
Стаття Є.Бачинського була призначена для публікації в якомусь українському емігрантському виданні. З неї дізнаємося про плани співпраці Деслава з кінематографістами Єгипту, про його намір зняти документальний фільм про самостійну «Карпатську Україну» тощо.
 |
|
|
Лариса Брюховецька
Мова образів
Поезія. Зрозуміле слово з невловимим змістом. Нашу землю, по якій ходимо, знімки якої бачимо з космосу, сприймаємо як місце життєдіяльності людства, щось саме собою зрозуміле, одне слово, те, чого не помічають. Екологи, щоправда, б’ють тривогу з приводу забруднення планети і змін клімату як наслідку бездумних зловживань людини. А можна сприймати землю інакше, коли вона одухотворюється, стає живою: «весна чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила». Сонна земля, яку розбудили, сприймається як жива істота. Така суть поезії, коли пейзажі, людські обличчя, і взагалі все в піднебессі стає художнім образом.
|
|
|
Ольга Брюховецька
Сорок років тому на Київській кіностудії ім. О. Довженка вийшов фільм Леоніда Осики «Камінний хрест» (1968), який
вважають однією із ключових робіт
українського поетичного кіно 60-х років.
|
|
|
Леся Прокопенко
Відомо, що кіно від початків спиралося на літературу, і сценарна робота поступово стала окремим специфічним жанром. Для створення якісної кінематографічної основи автор тексту має вміти вловлювати візуальну динаміку, враховувати змішання естетичних засобів. Зв’язок сценарію з готовим продуктом подвійний, тобто, з одного боку, текст визначає ритм та тональність зображення, з іншого – режисер може використати сценарій керуючись абсолютно власним мистецьким стилем, інтерпретуючи його в безлічі варіацій
|
|
|
Жанна Левицька
Мабуть, якби ми провели опитування, з ким насамперед в людей асоціюється поняття «французьке кіно», відповіді були б різноманітні – залежно від обізнаності, ерудиції, смаку та власних уподобань опитуваного. Проте не думаю, що серед відповідей часто фігурувала б така особистість, як Робер Брессон. Його фільми досить складні для сприйняття та розуміння, вони незвичайні і навіть дещо дивні. Забарвлені здебільшого у похмурий колір, проте наповнені глибоким змістом, який потрібно відчути, можливо, навіть крізь призму душевного болю, – брессонівські стрічки завжди високо поціновує кінокритика, але, на жаль, вони не є, так би мовити, цілковитим «брендом» французького кіно в уявленні пересічного глядача.
|
|
|
«Вона просто жила кінематографом», – влучніших слів, сказаних про Нонну Мордюкову її сестрою, годі й шукати. На 83-му році життя актриса (деякі критики називали її «радянською Маньяні») полишила цей світ.
|
|
|
Лариса Іванишина
Велике бачиться з відстані. Та бувають винятки – велич особистості, значущість справ для свого краю або дій на його захист стають очевидними ще за її життя. Те, що зробив для греко-католицької церкви Андрей Шептицький, можна порівняти з тим, що зробив для церкви православної Петро Могила. І не тільки для церкви, а й для пастви, для людей узагалі, незалежно від віросповідання. Тільки час для Шептицького випав неймовірно жорстокий.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
