Домашня сторінка
діалог | згадаймо | історія | класика | мистецька хроніка | на екранах | на сценах | нові книги | теорія | фестивалі |

  Навігація

Останній
номер

Архів

Автори

Кіноклуб

Про нас

Пошта

Пошук

 
 
 
Розсилка
Зміст номера 2008:#5
              Сторiнки: 1 2 3 4
навігація по сторінках

  діалог:

1. Ігор Ставчанський: "Творити гуманне кіно"
Розмову веде Лілія Бондарчук
– Ігоре Леонідовичу, які традиції студії ви як директор вважаєте за необхідне зберегти? – Так, упродовж 80 років на кіностудії склалися певні традиції, і кожен із керівників (тих, які прагнуть розвивати кіномистецтво) повинен їх дотримуватися. Разом із колективом я переймаюся атмосферою, яка панує на майданчиках, докладаю зусиль, щоб у штаті залишалися ті режисери й фахівці, які своєю працею примножили славу кіностудії. Стратегічною ж залишається традиція, закладена ще Олександром Петровичем, – створення гуманного кіно, тяжіння до романтичного жанру.

 

2. Анатолій Кокуш: король фільмотехніки
Бесіду веде Світлана Самохіна
– Пане Анатолію, кому ви завдячуєте своїм успіхом: знанням, колективу, вчителям чи лише собі? – Я закінчив Ленінградський інститут кіноінженерів. Цей вуз прищепив мені любов до кіно і техніки. Всім іншим завдячую лише собі та своєму колективу. Адже спочатку на кафедрі не вірили у ті інноваційні напрямки, які я пропонував розробляти: мовляв, ними ніхто не займається – вони безперспективні. Копіювати вже кимсь вигадане – це перспективно… Я задав напрямки, які лідирували серед інших розробок.

 

3. Олександр Бородянський: життя, зшите з клаптиків
Олексій-Нестор Науменко
Олександр Бородянський народився у Воркуті у 1944 р. Закінчив Київський будівельний технікум, працював маляром, проектувальником промислово-громадських споруд. У 1973 році захистив диплом сценарного факультету ВДІКу. Написав сценарії до більше ніж сорока фільмів, найвідоміші з яких – «Афоня», «Інспектор ДАІ», «Ми з джазу» «Кур’єр», «Місто Зеро» «Дежа-вю», «Царевбивця», «Ворошиловський стрілець», «Олігарх». Режисер фільмів «Сни» і «Чек». Знявся в картинах «Поворот», «Москва сльозам не вірить», «Іспанська актриса для російського міністра». У різні роки О.Бородянський був членом сценарно-редакційної колегії, головним редактором творчого об’єднання комедійних і музичних фільмів на кіностудії «Мосфільм», головним консультантом, заступником генерального директора кіноконцерну «Мосфільм». Член Спілки кінематографістів Росії, Національної спілки кінематографістів України і Російської академії кінематографічних мистецтв. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації. Лауреат державних премій. Керівник майстерні сценарного факультету ВДІКу.

 
  згадаймо:

4. «Коли після смерті Івана до Чорториї злетілися лебеді, ми подумали..
Олексій-Нестор Науменко
Звичайне буковинське село Чортория могло би назавжди загубитися в історії, якби не одна людина. Місцеві жителі, а з ними й уся Україна, пам’ятають і шанують видатного односельчанина, котрий зробив вагомий внесок у вітчизняний кінематограф. Дбайливо зберігається згадка про Івана Миколайчука в будинку-музеї. Тут, у скромному гуцульському житлі – в родинній хаті, де Іван бігав ще босоніж, зібрано речі, світлини й малюнки, присвячені видатному українському акторові й режисерові. Тут на стінах ви побачите образи багатоликого артиста, а в книзі відгуків знайдете написи багатьма мовами, адже без відвідувачів не минає жодного дня. А доглядає за будинком сестра Миколайчука Фрозина Грицюк.

 
  історія:

5. Йосип Гірняк: "Розбрелись як у морі кораблі..."
Публікація Валерія Гайдабури
Мудрий і поетичний лист до Йосипа Гірняка і Олімпії Добровольської, що ми подаємо, їхня колишня вихованка по Театру-Студії, організованій 1945 року в австрійському місті Ляндеку, й виконавиця провідних ролей Тамара Позняківна розпочинає так: «Мої дорогі, часто згадувані двоє хороших людей, що дали суть моїй короткій юності»... Подібні зізнання – мов ліки...

 

6. Пам'яті Василька
Н. Федорович, Г.Заславець
Театральна громадськість Буковини разом із шанувальниками мистецтва Мельпомени України відзначила 115-ту річницю з дня народження Василя Степановича Василька (справжнє прізвище – Міляєв). Ім’я цього режисера, народного артиста Радянського Союзу стоїть поруч з іменами Леся Курбаса, Гната Юри, Марка Терещенка, Мар’яна Крушельницького, Бориса Романицького.

 

7. Радянська Америка - Американський СРСР
Михайло Собуцький
Любов-ненависть двох імперій з претензіями на світове панування – феномен, що відбився не лише на розвитку їхніх кінематографій. Навесні 1924 року Сталін, як відомо, оголосив у лекціях «Про основи ленінізму» «поєднання російського революційного розмаху з американською діловитістю» суттю ленінського стилю в роботі.

 

next page >>
 
Гарячі новини на Facebook

 
 
 
 
  Опитування

Шановний читачу!
Ми проводимо невелике опитування, що має на меті визначити преференції наших читачів. Ваші відповіді допоможуть нам зробити журнал “Кіно-Театр” ще цікавішим для Вас.

  Рубрики
діалог | згадаймо | історія | класика | мистецька хроніка | на екранах | на сценах | нові книги | теорія | фестивалі |
  Навігація
Домашня | Останній номер | Автори | Архів | Кіноклуб | Про нас | Передплата | Пошук | Пошта |
  Copyright
© 2006 KTM
Всі права застережено. Використання матеріалів КТМ дозволяється за умови посилання на КТМ. Передрук, копіювання інформації в будь-якому вигляді суворо заборонено.
  Інфо
© 2006 KTM
Програмування сайту
Фролова Аліна
Системний супровід
Білослудцева М.