Домашня сторінка
Актуально | Діалог | Згадаймо | Історія | На екранах | На сценах | Нові книги | Обличчя | Пофесія: режисер | Теорія | Фестивалі |

  Навігація

Останній
номер

Архів

Автори

Кіноклуб

Про нас

Пошта

Пошук

 
 
 
Розсилка
Зміст номера 2005:#5
              Сторiнки: 1 2 3 4
навігація по сторінках

  Нові книги:

15. Моральний дискомфорт — вирок системі
Роман Бучко
Про книгу Доброхні Даберт «Кіно морального неспокою»

 
  Обличчя:

16. Богдан Ступка: королі, гетьмани, генерали...
Лариса Брюховецька
Нинішній час в Україні не сприятливий для кінозірок. Не буде перебільшенням сказати, що їх замінили політики й цей стан речей мас-медіа активно культивують і підігрівають всілякими скандалами...

 

17. Кохання чи творчість?
Розмову вела Віра Доленко
На це запитання дають відповідь актори Національного академічного театру ім. І.Франка — заслужена артистка Украіни Валентина Ілляшенко та народний артист України Володимир Коляда. В театрі це подружжя вважають взірцем для наслідування. Кожен з нас прагне гармонії — із собою, з оточенням, із суспільством, і зрештою — із Всесвітом. Проте перші паростки цих устремлінь починаються саме в родині, де панує взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємоповага. Ну а що казати про кохання! За влучним виразом Данте, воно здатне «...водити сонце і світила». Так, без кохання гармонії у подружньому житті не буває. Але ж як і де знайти свою другу половинку? Так, щоб не помилитися. Один раз — і на все життя. Безумовно, у кожного подружжя свої, неповторні критерії сімейного щастя і свої таємниці його стабільності. Не є винятком і творче подружжя — Валентина Ілляшенко та Володимир Коляда.

 
  Пофесія: режисер:

18. Освоєння шаленства
Єва Мажерська
Kino №3.2003 Друкується зі скороченнями. Переклад з польської Віри Кандинської.

 
  Теорія:

19. Жанрове кіно
Ольга Папаш
Бачити, розуміти, насолоджуватися

 

20. Еліпсис в кіно
Станіслав Мензелевський
Риторична традиція протягом тривалого часу конструювала різноманітні концепції фігур і тропів переважно на мовному (літературному) матеріалі...

 

21. Психоз, невроз, перверсія у теорії кіно
Ольга Брюховецька
З середини 70-х років в європейській теорії кіно настав новий етап, який визначився домінуванням психоаналізу. Завдання, яке ставили перед собою теоретики, — виявити несвідомі компоненти кінематографічного досвіду. Йдеться не про фізіологію спирйняття (інерцію зору, фі-феномену, завдяки яким створюється ілюзія неперервного руху), а про несвідоме психоаналізу, пов’язане з бажанням і насолодою. Жан-Луї Бодрі, Крістіан Метц, Лора Малві, Стівен Гіс та багато інших теоретиків цього періоду взялися застосовувати поняття, вироблені психоаналізом, щоб зрозуміти «чари кіно». На жаль, це застосування оберталось успішним непорозумінням: використовувались лише слова без їхнього поняттєвого навантаження («міраж психоаналізу»1). Це стосується таких понять як «уявне», «шов», «ідентифікація», а також «перверсія». Завдання даної статті — розглянути Лаканівську нозографію, його «великий поділ» клінічного поля на психоз, невроз і перверсію з точки зору застосування її в теорії кіно.

 

<< previous page next page >>
 
Гарячі новини на Facebook

 
 
 
 
  Опитування

Шановний читачу!
Ми проводимо невелике опитування, що має на меті визначити преференції наших читачів. Ваші відповіді допоможуть нам зробити журнал “Кіно-Театр” ще цікавішим для Вас.

  Рубрики
Актуально | Діалог | Згадаймо | Історія | На екранах | На сценах | Нові книги | Обличчя | Пофесія: режисер | Теорія | Фестивалі |
  Навігація
Домашня | Останній номер | Автори | Архів | Кіноклуб | Про нас | Передплата | Пошук | Пошта |
  Copyright
© 2006 KTM
Всі права застережено. Використання матеріалів КТМ дозволяється за умови посилання на КТМ. Передрук, копіювання інформації в будь-якому вигляді суворо заборонено.
  Інфо
© 2006 KTM
Програмування сайту
Фролова Аліна
Системний супровід
Білослудцева М.