 |
|
|
| Зміст номера 2005:#5 |
|
|
|
Роман Бучко
Про книгу Доброхні Даберт «Кіно морального неспокою»
 |
|
|
Лариса Брюховецька
Нинішній час в Україні не сприятливий для кінозірок. Не буде перебільшенням сказати, що їх замінили політики й цей стан речей мас-медіа активно культивують і підігрівають всілякими скандалами...
|
|
|
Розмову вела Віра Доленко
На це запитання дають відповідь актори Національного академічного театру ім. І.Франка — заслужена артистка Украіни Валентина Ілляшенко та народний артист України Володимир Коляда. В театрі це подружжя вважають взірцем для наслідування.
Кожен з нас прагне гармонії — із собою, з оточенням, із суспільством, і зрештою — із Всесвітом. Проте перші паростки цих устремлінь починаються саме в родині, де панує взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємоповага. Ну а що казати про кохання! За влучним виразом Данте, воно здатне «...водити сонце і світила». Так, без кохання гармонії у подружньому житті не буває. Але ж як і де знайти свою другу половинку? Так, щоб не помилитися. Один раз — і на все життя. Безумовно, у кожного подружжя свої, неповторні критерії сімейного щастя і свої таємниці його стабільності. Не є винятком і творче подружжя — Валентина Ілляшенко та Володимир Коляда.
|
|
|
Єва Мажерська
Kino №3.2003
Друкується зі скороченнями.
Переклад з польської Віри Кандинської.
|
|
|
Ольга Папаш
Бачити, розуміти, насолоджуватися
|
|
|
Станіслав Мензелевський
Риторична традиція протягом тривалого часу конструювала різноманітні концепції фігур і тропів переважно на мовному (літературному) матеріалі...
|
|
|
Ольга Брюховецька
З середини 70-х років в європейській теорії кіно настав новий етап, який визначився домінуванням психоаналізу. Завдання, яке ставили перед собою теоретики, — виявити несвідомі компоненти кінематографічного досвіду. Йдеться не про фізіологію спирйняття (інерцію зору, фі-феномену, завдяки яким створюється ілюзія неперервного руху), а про несвідоме психоаналізу, пов’язане з бажанням і насолодою. Жан-Луї Бодрі, Крістіан Метц, Лора Малві, Стівен Гіс та багато інших теоретиків цього періоду взялися застосовувати поняття, вироблені психоаналізом, щоб зрозуміти «чари кіно». На жаль, це застосування оберталось успішним непорозумінням: використовувались лише слова без їхнього поняттєвого навантаження («міраж психоаналізу»1). Це стосується таких понять як «уявне», «шов», «ідентифікація», а також «перверсія». Завдання даної статті — розглянути Лаканівську нозографію, його «великий поділ» клінічного поля на психоз, невроз і перверсію з точки зору застосування її в теорії кіно.
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
