 |
|
|
| Зміст номера 2006:#6 |
|
|
|
Ростислав Пилипчук
2006 рік позначений кількома сумними і веселими ювілейними датами в гуманітарній сфері України, що стосуються й театрального мистецтва і які чомусь не зауважені не тільки урядовими структурами (як от Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України, Міністерство освіти і науки, Міністерство культури і туризму та ін.), а й нашою періодичною, передусім науковою пресою.
 |
|
|
Підготувала Валентина Грицук
Валентина Іванівна Зимня народилася 14 січня 1928 року в с. Вишневчик Смотрицького району Хмельницької області. 1946 року вступила до Київського театрального інституту ім. І.Карпенка-Карого. Набирав курс Дмитро Мілютенко, а з 1947 р. його керівником був Володимир Вільнер.
|
|
|
Бесіду веде Лариса Брюховецьк
Олена Бабенко – актриса театру і кіно. 2000 року закінчила ВДІК (майстерня Анатолія Ромашина). Грала в антрепризних виставах – «Оглянься у гніві» за Олбі, «Ліжко» за Яхонтовим. Знялася у фільмах: «Копійка» І. Диховичного, «Срібне весілля» Н. Родіонової (2 сер., телевізійний), «Каменська – 1» Ю. Мороза (серіал), «Водій для Віри» П. Чухрая, «Бляха» Дениса Наймана, «Чортове колесо» Віри Глаголєвої, «Андерсен. Життя без любові» Е. Рязанова, «Моя мама Інді» О. Кириєнка.
|
|
|
 |
|
Лілія Бондарчук
Фестиваль «Відкрита ніч» вперше транслювався на Першому національному. Незмінний арт-директор фестивалю Михайло Іллєнко у своїй книжці «Кіно. Шпори для абітурієнта», підсумовуючи чималий організаторський досвід, зазначає, що «Відкрита ніч» спресовує національний кінодоробок до нічної дайджест-програми, збираючи вітчизняні короткометражні фільми, фрагменти повнометражних, окремі кінорепліки, навіть кадри, в кожному з яких може спалахнути режисерська, акторська, операторська знахідка.
|
|
|
Лариса Брюховецька
Українсько-російський щорічний кінофестиваль «Кіно-Ялта» проходив ушосте. Фестиваль, який всі ці роки шукає своє обличчя і свою нішу. Якщо курортні міста Росії – Анапа і Сочі – вже тривалий час проводять масштабні кіноімпрези «Кіношок» і «Кінотавр», показуючи здобутки кіно своєї та сусідніх країн, то в українському курортному місті Ялта фестиваль все ще у фазі становлення. Власне, як і український кінематограф.
Починався він як фестиваль глядацького кіно, два роки тому став продюсерським, щоб утвердити цю порівняно молоду на пострадянському просторі професію. Але тривають пошуки критеріїв відбору та й самої форми проведення. Цього року змінилася команда – за справу взявся енергійний Ренат Довлетьяров, що став генеральним продюсером «Кіно-Ялти». Відчувалася досвідчена організаторська рука та прагнення політкоректності у стосунках обох країн-організаторів.
Паритет дотримано як у кількості конкурсних картин: по чотири з кожної країни (від України «Orang lave», «Помаранчеве небо», «Штольня» і «Хеппі піпл», від Росії – «Зв’язок», «Ліфт», «Франц і Поліна», «Живий»), так і в складі журі: троє від України – Сергій Маслобойщиков, Сергій Тримбач, Лариса Брюховецька, стільки ж від Росії – Віктор Матизен, Олена Бабенко та Леонід Ярмольник (голова).
|
|
<< previous page
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
