|
|
|
Зміст номера 2006:#6 |
|
|
|
              Сторiнки: 1 2 3 4
|
|
|
|
Ірина Матяш
Не менш промовистим був також образ матроса Крима в «Калиновому гаї». Сама поява Миколи Яковченка на сцені викликала бурю емоцій. Вісім реплік в одній сцені, а зал наповнюється оплесками і сміхом, а в народ мандрує його фраза: «Клянусь головою акули»… Можливо, вихована з юнацьких років звичка серйозно ставитися до всіх ролей, не поділяючи їх на головні й другорядні, становила секрет успіху Миколи Яковченка – видатного актора епізоду.
|
|
 
|
Валеріан Ревуцький
Ім’я відомого сценографа і актора Леоніда Боровика майже загубилося в подіях бурхливого часу. Остаточно встановлено, що він народився 6 січня 1891 р. в Баку в родині службовця. В кінці 1890-х родина переїхала до Санкт-Петербурга, де він закінчив гімназію, а перед 1914 р. – Петербурзьку академію мистецтв. На початку Першої світової війни був мобілізований до російської армії і опинився в чині офіцера на терені України. Проголошення Української Народної Республіки цілковито змінює шлях його діяльності.
|
|
 
|
|
|
Ранко Мунітич
З п’ятдесятих – шістдесятих років минулого сторіччя кіномани із задоволенням займаються заманливою і, в принципі, нескінченною грою – складанням списку десяти, одинадцяти або дванадцяти найкращих фільмів усіх часів. Це почалося 1952 року в Брюсселі, продовжилося 1958 року там само – з нагоди великої Всесвітньої виставки, потім 1959 року в журналі «Cahiers du cinema», 1962 року на сторінках «Sight and Sound», 1972 року знову в «Sight and Sound», одразу по тому в польському виданні «Кіnо» і так далі.
|
|
 
|
Дінко Туцакович
Мистецтво кіно, якому трохи більше ста років, відкрило креативний простір новому типу митців. Вони хотіли не лише прославляти й оспівувати життя, а й змінювати його. Радянський революційний фільм подарував нам творців ренесансної розкоші і потенціалу, змінив хід сьомого мистецтва і залишив спадщину, чия духовність і універсальність зачаровує навіть в епоху цифрових технологій.
Кінематографічна авантюра Олександра Довженка почалася вісімдесят років тому, 1926 року. Чільне місце у творчості поета-пантеїста, одного з найбільших епіків світового кіно, посідає батьківщина – Україна. Для нього вона була Всесвітом, місцем зустрічі життя і смерті. Вічним баченням краси.
|
|
 
|
Олександр Безручко
В 1934 році розпочалося реформування кіноосвіти в Радянському Союзі – спочатку ВДІК, а наступного року і КДІК змінили форму навчання кінорежисерів. Замість режисерського факультету при інституті, куди вступали випускники шкіл і робфаків, було відкрито Режисерську академію в Москві і Вищі кінорежисерські курси (ВКРК) у Києві, куди могли потрапити навчатися лише люди із вищою освітою і трирічним стажем творчої роботи.
|
|
 
|
Публікація Олександра Безручк
Друкується вперше
Товариші, маємо невдоволення, що стосується мого вчорашнього виступу. Я хочу коротенько викласти наступне: коли я був у Москві, то до мене підійшов тов. Хміль (директор Кіноінституту) і просив мене, щоб я погодився викладати, вести кафедру режисерів у передбачуваній кіноакадемії в Києві.
Він це запропонував, мотивуючи тим, що в Кіноінституті режисерський факультет повинен бути закритий і замість нього повинна відкритися кіноакадемія. Я на це заперечив. Я вважаю, що в академії повинні читати лекції академіки й склад учнів повинен бути більше підібраним. Я сказав, що якби були курси, то я, можливо, й читав би.
|
|
 
|
Леонід Череватенко
Повна назва цього «літературно-художнього видання» виглядає так: «Олександр Довженко вчора і сьогодні. Затемнені місця в біографії» (видавництво «Терен», Луцьк, 2005). І перше враження вельми позитивне: книгу видали у провінції, а не в столиці; призначена вона для поширення в навчальних закладах; і головне – «книга видана коштом славної буковинки Софії Скоп». І це зворушує.
|
|
  << previous page next page >>  
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
   
   
|
|