|
|
|
Зміст номера 2007:#6 |
|
|
|
              Сторiнки: 1 2 3 4
|
|
|
|
Бесіду веде Лариса Брюховецьк
До 16-ї річниці Незалежності України телеканал «1+1» показав нову роботу Ігоря Кобрина – документальний серіал (10 серій) «Собор на крові» (сценарій Ігоря Кобрина та Євгена Шафранського, студія «Телекон» за участі «1+1»). Фільм зачіпає одну з найскладніших сторінок історії України на тлі геополітичних процесів у Європі упродовж тридцяти років – з 1919 по 1949 роки. Серіал демонстрували також 60 регіональних телеканалів по всій Україні. Він вийшов також на DVD в рамках акції «Єдина держава – спільна історія».
|
|
 
|
Бесіду вів Євген Шафранський
Важливими складовими всеукраїнської культурно-просвітницької акції «Єдина держава–спільна історія», що проходила під патронатом Українського інституту національної пам’яті, були як прем’єрні покази науково-публіцистичного фільму «Собор на крові», що його транслювали центральний телеканал «1+1» і шістдесят телеканалів у регіонах України, так і обговорення проблем, пов’язаних із цією першою спробою неупереджено і аргументовано познайомити наше суспільство з маловідомими сторінками історії українського національно-визвольного руху. Фільм викликав очікувано великий резонанс, і якими б різнополюсними не були позиції учасників дискусії, подібні дебати за всіма ознаками можуть стати хай не таким уже швидким, не таким простим, але все ж наближенням до істини.
З проханням поділитися своїми міркуваннями з цього приводу організатори акції «Єдина держава–спільна історія» звернулися до президента Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора філологічних наук В’ячеслава Степановича
|
|
 
|
Родерік Конвей Морріс
Минуло дев’ять років відтоді, як один із найбільш визнаних у світі російських режисерів Микита Михалков випустив художній фільм. Отже, поява «12» є свого роду подією...
|
|
 
|
Ольга Брюховецька
В український широкий прокат, давно і безнадійно окупований американсько-російським кіно, виходять одночасно дві українські стрічки – «Два в одному» Кіри Муратової і «Біля ріки» Єви Нейман.
|
|
 
|
Дмитро Горбачов
(про нову монографію О. Чепалова «Хореографічний театр Західної Європи» ХХ ст.)
|
|
 
|
Розмову веде Лілія Бондарчук
- Улітку театри гастролюють. На яких сценах вам довелося попрацювати цього літа?
- Упродовж місяця ми з Анатолієм Петровим трудилися в Польщі. Проте показували не наші сценічні спектаклі, а працювали як учасники фестивалів вуличних та пленерних театрів, зокрема фестивалю "Сусіди". За умовами подібних фестивалів театри щороку мають презентувати нову виставу, повторення неприпустимі, а це завжди цікаво! Мені подобається така робота: на ходулях, на тлі феєрверків. Щоправда, мій вік - не ідеальний для цього. Тур Польщею видався надзвичайним: сьогодні граємо в гірській місцині на півдні, завтра - у Гданську, біля Балтійського моря, післязавтра - зовсім інший напрямок… Проте саме такі, щільні, програми неабияк урізаються в пам'ять і залишають по собі теплі спогади.
|
|
 
|
|
|
Григорій Максименко
Текст є короткою версією курсу лекцій з майстерності
актора. Наголошується на ідентифікації творчої особистості з психофізичним апаратом. У пошуках власної «ідеальної» стратегії викладання варто застосувати сучасні теорії
та практики. Представлено методику самостійного пошуку учнів імпровізаційної природи творчого існування.
Посттворчий синдром.
|
|
  << previous page next page >>  
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
   
   
|
|