 |
|
|
| Зміст номера 2004:#2 |
|
|
|
Андрій Рєпа
«Доґвіль». Режисер Ларс фон Трієр. 2003.
 |
|
|
Бесіду веде Ельжбета Цяпара
«...сьогодні кіно приголомшує. Комп’ютерна техніка дає необмежені можливості, й знімаються фільми з бюджетом у 100 мільйонів доларів, подібні до «Володаря кілець». Я вирішив, що цій візуальній надмірності треба протиставити щось дуже просте.»
|
|
|
Ганна Крук
З 27 листопада по 3 грудня відбувся, організований Британською Радою в Україні, черговий фестиваль нового британського кіно, в якому було представлено 10 фільмів двох останніх років. Фестиваль проходив в кінотеатрі «Україна», одному з найдорожчих і найбільш комерційно зорієнтованих кінотеатрів Києва. Квитки за пільговими цінами і голод за неголлівудською продукцією сприяли популярності акції: зали були заповнені. Попри це, як зазначив на прес-конференції організатор фестивалю В.Бойніцький, ця акція була комерційно збиткова для Британської ради, бо собівартість квитків значно вища.
|
|
|
Лариса Брюховецька
13 січня 5-й канал українського телебачення показав фільм
Володимира Хотиненка «Мусульманин»
|
|
|
Бесіду веде Тамара Сергеєва
«Хороший митець знає, що те, що він робить, певним чином впливає на глядача, і розуміє, коли може нанести шкоду. Тому його відповідальність величезна.»
|
|
|
Валентина Погорілець
Це фільм про війну. Однак у ньому немає передової й окопів, важкої техніки й поля мертвих. Його пафос — не в тактичній драмі воєнних дій. Фільм Олександра Рогожкіна «Зозуля» продовжує тенденцію, яку спостерігаємо останніми роками в кінематографі. Звертаючись до теми Другої світової війни, автори стрічок намагаються показати зворотний бік подій, людські долі, історії, що відбувалися в тилу чи взагалі за півсвіту від фронту, проте були вибудувані саме цією жахливою бідою XX століття.
|
|
|
Нонна Стефанова
П’ятнадцять-двадцять років тому існувала своєрідна мода створювати маленькі театрики: на одного-двох акторів, з «рухомим» приміщенням, моно-репертуаром, мінімумом декорацій та реквізиту. Театрики виникали і зникали, залишаючи по собі тільки старі афіші і програмки. Лише деякі з них працюють і сьогодні, дивуючи київську публіку постійним поповненням репертуару, кількістю запрошених акторів і винахідливістю постановок. Серед них — театр «Актор».
|
|
<< previous page next page >>
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
