|
|
|
Зміст номера 2004:#2 |
|
|
|
              Сторiнки: 1 2 3 4 5
|
|
|
|
Розмову веде Л.Серебреникова
Я б хотіла зробити стрибок у часі і повернутися до вашого навчання у ВДІКу. Ви були заочником, приїжджали на сесії. Все, що відбувалося у вашому студентському середовищі, дуже цікаво.
|
|
 
|
Роман Росляк
Розвиток кіно неможливий без спеціальних навчальних закладів. Вивчаючи їхню історію, маємо нагоду почерпнути корисне з минулого досвіду. Особливої актуальності ця проблематика набуває на сучасному етапі, коли вища кіноосвіта в Україні зазнає значних змін. У цьому процесі необхідно використати найкращі здобутки кінонавчальних установ минулого, врахувати помилки. Не є винятком і Державні курси кінематографії в Одесі – перший спеціалізований навчальний заклад.
|
|
 
|
Ольга Брюховецька
Однією з окрас кінофестивалю «Молодість», який проходив в листопаді 2003 року була програма фільмів Жоржа Мельєса, яку представляла його правнучка Марі-Елен Леріссе і озвучував на фортеп’яно її син Лоренс.
|
|
 
|
Михайло Собуцький
Останні місяці 2003 року були щедрими на поживу для любителів старого кіно на великому екрані. Ветеранський марафон з успіхом відкрили Жорж Мельєс та Віра Холодна на «Молодості» наприкінці жовтня. 12-15 грудня марафон фінішував Другим міжнародним фестивалем німого кіно. А десь на зламі траєкторії, ближче до її вершини, розташувалася, мабуть, центральна подія: «Відлуння» (теж друге) фестивалю архівних фільмів «Белые Столбы» (Держфільмофонд Росії).
Принаймні, «Відлуння» організовувалося найбільш ретельно. Покази в обох залах Будинку кіно, круглий стіл, дискусія — все відбувалося за щільним графіком, з явно серйозним ставленням до справи та до проблем, що обговорювалися між демонструванням фільмів. Незважаючи на іноді напівпорожні зали, подія справді стала резонансною, з кількома відлуннями у пресі. Причина цього не лише в її виграшному місці і не в якостях фільмів, дібраних для показу. Можливо, дещо з програми фестивалю німих фільмів було значно «свіжішим» (чого варті хоча б «Шкурник» Миколи Шпиковського, Київська фабрика ВУФКУ, 1929, «Субмарина» Френка Капри, 1928, або обидва швейцарські фільми 1923-25). Проте «Відлуння» зосередилося на акцентуванні больових точок історичної пам’яті (чи то непам’яті). На його тлі навіть розважальні стрічки «великого німого» сприймалися потім у тому самому режимі проблемного загострення. Отже, на відвертій програмності «Відлуння» ми і сконцентруємо увагу.
|
|
 
|
|
|
Віра Кандинська
80-ліття Сергія Параджанова стало помітною подією в культурному житті столиці. 9 січня, в день народження видатного режисера, у Синьому залі Кінокомплексу «Україна» відбувся творчий вечір, присвячений маестро, який організували Лариса і Ганна Єфименки, кінорежисер Роман Балаян, керівник продюсерської агенції «Березілля» Сергій Проскурня, художник і скульптор Микола Рапай...
|
|
 
|
Олена Левченко
«... і буде нова Земля»
Документально-поетичне дослідження, 9 серій (по 25 хвилин).
Виробництво «Еммануїл — т/о «ВербоЛоз», Київ, 2003.
Автори і режисери Станіслав Сукненко, Зінаїда Фурманова.
Оператор Сергій Коваленко.
|
|
 
|
Станіслав Мензелевський
«Спасибі» (2003)
Сценарій і постановка Дмитра Томашпольського.
Оператор Валерій Махнєв.
В ролях: Андрій Ташков, Денис Ясик, Ірина Купченко, Сергій Никоненко, Володимир Носик, Саїд Багов, Спартак Мішулін. Виробництво кінокомпанії «ПІГМАЛІОН».
|
|
  << previous page next page >>  
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
   
   
|
|