 |
|
|
| Зміст номера 2006:#5 |
|
|
|
Лілія Бондарчук
Лемківське місто у Польщі… Кінець шістдесятих минулого століття… Злиденний старець ходить, випрошуючи милостиню, тримаючи в руках власноруч намальовану на картоні ікону, на якій — Ісус Христос, а навколо його лику написана по спіралі стрічка цифр. Нікому не відомий дідусь говорить мовою, що зрозуміла лише йому, і слів у цій мові небагато. Поміж тим постійно пише картини… На звичайних шматках картону, незвичайно маркуючи кожну свою роботу штампом-печаткою з власним підписом «NIKIFOR MALARZ — NIKIFOR ARTYSTA»…
 |
|
|
 |
|
Михайло Собуцький
За неперевіреними даними американської «когнітивної науки», існує лише дві метафори, які скеровують людину в пізнанні самої себе: «людина-машина» та «людина-тварина». Людину, правда, ще вважають іноді створеною за образом і подобою... — але це не метафора, бо її еталон нам недоступний. На сьогодні маємо більш прозору, уточнену пару: «людина-комп’ютер» та «людина-мавпа». Виникнення й розвиток уподібнення себе до природного предка, ключ до анатомії (та й навіть еволюції) якого попереднє XIX століття вбачало саме у людині — не менш цікавий поворот думки, ніж відчуження свого власного образу в «розумній машині», свого часу створеній, аби розвантажити людство від найпростіших, найнудніших розумових операцій. Ясно, що найближча до нас за подобою, здібностями та поведінкою тварина, як і найближча до нас за специфічними способами функціонування машина, є тими дзеркалами, в яких наш власний образ легко відчужується, а потім повертається назад і нав’язує свою подобизну формуючи модель.
|
|
|
|
|
Людмила Шевченко
Низку театральних фестивалів минулого театрального сезону в Україні святково й змістовно завершив з 12 по 19 червня Міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії 2006» у Херсоні. Щорічно, вже восьмий раз він проводиться завдяки одержимій та цілеспрямованій праці його автора і організатора — генерального директора і художнього керівника Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, заслуженого працівника культури України — Олександра Книги.
«Мельпомену Таврії» було задумано як фестиваль прем’єр музичних вистав. Та з роками він розширював свої жанрові та географічні кордони і сьогодні в його діапазоні музично-драматичні постановки, рок-опери, оперети, пластичні, драматичні спектаклі, моновистави. Але майже в кожній виставі вагомою складовою є музика. А ще — «Мельпомена Таврії» щороку упевнено і професійно підтверджує свій міжнародний статус, сприяє зміцненню міжнародних мистецьких відносин. Цього року крім українських, брали участь театри Росії, Білорусі, Молдови.
|
|
|
Кореспондент «Кіно-Театру»
Цей фестиваль унікальний тим, що триває лише одну літню ніч і вже цим екстремальним часом розрахований на кілька сотень кіноманів, здатних жертвувати власним сном заради переглядів на відкритому повітрі під зоряним небом. Очевидно, це приносить не тільки кіноманську насолоду — є щось магнетичне і єднаюче в колективному нічному неспанні. Тож варто було б організаторам фестивалю запровадити номінацію «Найвитриваліший глядач» і нагороджувати тих, хто вже десятий рік приходять на Андріївський узвіз, аби долучитися до «Відкритої ночі».
Само собою склалося, що переважна більшість учасників — це студентська молодь, а роботи конкурсу — студентські й дебютні. Але виключно наші, українські. Тож фестиваль кожного року дає уявлення про ситуацію з нашим молодим кіно. Учасників приваблює не тільки рідкісна можливість показати свої стрічки для публіки, а й азарт змагання (призовий фонд у 20 тисяч гривень традиційно надає Подільська райдержадміністрація).
|
|
|
Анастасія Харченко
Щорічний міжнародний фестиваль «Золотий витязь» відбувся цього року в Сепухові Московської області. Для невеличкого давньоруського містечка на березі Оки фестиваль став подією року. Одночасно в п’ятьох кінотеатрах з ранку до пізнього вечора тривали покази конкурсних фільмів і глядачам було дуже важко визначитися, які саме стрічки дивитися.
Відкривався фестиваль на центральному стадіоні міста й чимось це нагадувало відкриття Олімпійських ігор, лише ведмедика не вистачало: представники 33 країн під дружні оплески глядачів, кожен з прапором своєї країни, проходили стадіоном, далі на сцені зазвучали промови мера міста Серпухова, президента фестивалю Миколи Бурляєва, залунали пісні місцевих зірок, затанцювали близько десяти дитячих колективів танці народів світу. Незважаючи на дощ, видовище й загальна атмосфера дійства були чудові. Завітав з піснею на вірші Сергія Єсеніна російський актор Сергій Безруков, викликавши бурхливі оплески мешканців Московії. Наприкінці вечора вибухнув феєрверк, після якого всі учасники фестивалю були запрошені на святковий фуршет.
|
|
|
Ольга Скоморощенко
Організаторам кінофестивалю іспанського кіно у місті Малага, започаткованого 1998 року, було над чим попрацювати, відбираючи до своєї офіційної програми кращі 14 вітчизняних художніх фільмів, оскільки за 2005 рік їх випущено 145. Хоч, як завжди, основна увага була прикута саме до цієї програми, інші також мали свого глядача. Це перш за все програма документального кіно і так звана Зона кіно, що в свою чергу ділилися на повно- і короткометражні ігрові стрічки, кращі іспанські фільми, які вже отримали впливові нагороди і йшли поза конкурсом, та музичні відеокліпи, що стали цьогорічним доповненням Зони кіно. Так само нововведенням Малаги-9 була «Латиноамериканська територія», до якої увійшли 9 фільмів спільного виробництва Іспанії з країнами Латинської Америки: Аргентиною, Мексикою, Колумбією, Венесуелою, Перу, додавши міжнародного забарвлення суто вітчизняному кінофестивалю. Всього було показано 200 кінострічок.
|
|
|
Ірина Зубавіна
Наприкінці квітня в Москві вже вдесяте відбувся «Кінофорум» — зібрання кінематографістів країн СНД і Балтії. Проходив він «під дахом» Федерального агентства з культури та кінематографії Російської Федерації, а серед організаторів два міністерства: закордонних та культури і масових комунікацій цієї країни. Виконавчий комітет СНД, Конфедерація спілок кінематографістів країн СНД, Латвії, Литви та Естонії.
|
|
<< previous page
|
|
|
|
Гарячі новини на Facebook
|
|
|
|
|
|
|
